Пластуни́ — запорізькі та кубанські (чорноморські) козацькі розвідники, що пересувалися плазом, аби уникнути виявлення ворогом, а також добровільна сторожа, суміщена з мисливством та рибальством.

Історія Докладний опис пластунства у своїй етнографічній розвідці «Пластуни» залишив нам нащадок запорозького роду Яків Герасимович Кухаренко — класик української кубанської літератури, генерал-майор російської армії, з 1851 по 1852 рр. — наказний отаман Азовського козацького війська, з 1852 по 1856 рр. — наказний отаман Чорноморського козацького війська, а з 1861 року — начальник Нижньокубанської кордонної лінії. Пластунами, за його словами, на Запоріжжі були спеціальні мисливці-розвідники, які в Дніпровських плавнях полювали на дичину та висліджували ворога, що намагався непомітно проникнути в козацькі землі:

Також в цьому творі Я. Кухаренко описує життя кубанських пластунів.

Про існування пластунства на самих початках появи козаків свідчить опис пластунів, зроблений хорунжим Кубанського козацького війська Віталієм Яковичем Червінським в його книзі «Памятка Кубанскаго казачьяго войска»:

Після ліквідації Запорозької Січі пластуни продовжували служити в Чорноморському козацькому війську, а згодом в Кубанському козацькому війську.

Пластуни як окремі підрозділи козацьких військ відзначилися в Кавказькій війні Російської імперії, при захисті Севастополя в 1854—1856 рр. під час Кримської війни, в російсько-турецькій війні (1877—1878), російсько-японській війні 1904—1905 і Першій світовій війні.

Під час німецько-радянської війни назву «пластунських» мали деякі козацькі батальйони, полки і 9-а пластунськая стрілецька дивізія, які комплектувалися переважно кубанськими козаками.

Кубанська станиця Пластуновська названа на честь Пластунівського куреня.

Етимологія назви пластун За Я. Г. Кухаренком: «… імъ прихо́дилось міси́ть грязь, … сирічъ пла́стать, то й прозвались пластуна́ми».

В. Я. Червінський подає іншу версію походження назви: «Слово пластун виникло від слова „пласт“ і означало людину, котрій доводилось в більшості випадків працювати повзком, лежати пластом»

Слово пластати згадується ще в давніх билинах у значенні «рубати, різати ворога». Тому слово «пластуни» могло використовуватися на Запоріжжі у значенні «рубаки», «різуни».Тарас КАЛЯНДРУК. Історія пластунів та їх звичаї. Журнал «Воєнна історія» № 5_6 за 2003 рік

Бойові мистецтва пластунів Бойовим мистецтвом пластунів є спосіб непомітного підповзання до цілі. В багатьох арміях і сьогодні використовується та називається «по-пластунськи». Самі пластуни образно тлумачили назву свого бойового мистецтва як: «вовча паща, лисячий хвіст».

Пам'ять На честь пластунів названо національну скаутську організацію України «Пласт». В Севастополі на честь пластунів, учасників оборони міста під час Кримської війни, на початку XX ст. названо одну з вулиць в Корабельному районі. Вулиці названі на честь пластунів існують в Краснодарі, Сочі та інших містах.

Примітки

Джерела

Каляндрук Т. Історія пластунів та їх звичаї // Воєнна історія. — 2003. — № 5—6.

Посилання Кухаренко Я. Г. Пластуни // Основа: Южно-русский литературно-ученый вестник. 1862. Лютий (февраль). — : В тип. П. А. Кулиша, 1862. — С. 61—65.