«Історія Настаджо дельї Онесті» — це серія картин Сандро Боттічеллі, виконаних в 1483 році на замовлення Лоренцо Медічі для того, щоб зробити весільний подарунок Джаноццо Пуччі і Лукреції Біні.

Історія Серія з чотирьох панелей, які, можливо, призначалися в голову весільного ліжка або для кассоне (скрині) з весільним приданим, як подарунок з приводу шлюбу Джаноццо Пуччі і Лукреції Біні, зокрема на картинах можна побачити два сімейні герби (Медічі та Пуччі/Біні).

Всі чотири картини залишалися у Флоренції у палаці родини Пуччі, поки в 1868 році три не були продані. Згодом вони зберігались в різних колекціях, а 1929 року Франциско де Асіс Камбо купив три у спадкоємців Йозефа Спірідона та у 1941 році передав їх в музей Прадо. Четверта картина під назвою «Весільний бенкет» вважалась втраченою протягом століть, але знову з'явилась у Флоренції у квітні 2004 року на виставці Боттічеллі-Філіппіно Ліппі в Палаццо Строцці і певно ніколи не залишала свою початкову обитель у Палаццо Пуччі.

Тема Історія Настаджо дельї Онесті — восьма оповідь п'ятого дня у «Декамероні» Боккаччо, яка розповідає про дворянина, якому відмовила його кохана (дочка Паоло Траверсарі). Покинувши Равенну, він бачить в лісі біля міста примарну сцену: колишній коханець і дама серця, яка йому відмовила, що давно померли, приречені повторювати вічне трагічне полювання, коли вершник вбиває свою кохану і згодовує її собакам. Онесті організовує бенкет в лісі для своїх гостей там, де він побачив цю сцену, з метою переконати свою кохану уникнути фатальної долі. Дама бажає уникнути подібної долі, приймає любовні аванси Онесті і вони одружуються.

Опис Чотири панелі виконані темперою по дереву, три з них знаходяться в музеї в Прадо, Мадрид, останній четвертий епізод — в Палаццо Пуччі у Флоренції. Кожна з перших трьох картин має кілька сцен (які перетікають одна в одну), щоб легко ілюструвати історію з використанням різних можливостей, які роблять образи живими і різноманітними. Четверта картина ламає серію, вона жене видіння і повертається в реальність для того, щоб правильно передати послання нареченим і задовольнити замовника.

№ Назва Картина Розміри Сюжет Музей 1 Настаджо зустрічає даму і вершника у лісі Равенни 83×138 см Настаджо дельї Онесті, якому відмовила дочка Паоло Траверсари, полишає Равенну. Він задумливо йде сосновим лісом біля Равенни; його меланхолійні роздуми перериваються появою оголеної дівчини, яка тікає від вершника з собаками, які хочуть її вкусити. Національний музей Прадо, Мадрид 2Вбивство дами 83×138 см Настаджо з жахом спостерігає, як вершник розрізує спину дівчини, яка впала, і дістає її серце, яке віддає собакам на корм; після цього дівчина оживає і сцена повторюється. Вершник виявляється прадідом Настаджо - Гвидо дельї Анастаджі, який покінчив з собою, коли йому відмовила кохана, і тепер вони вдвох спокутують гріхи, кожну п'ятницю переживаючи сцену погоні та вбивства у лісі. Настаджо тікає, а за його спиною сцена повторюється. Музей Прадо, Мадрид 3Бенкет у лісі 84×142 см Настаджо влаштовує пир у лісі, де відбувалася побачена ним жахлива сцена, для родини Траверсарі, бажаючи, щоб гості її побачили. Нажахана перспективою схожої спокути, дочка Паоло Траверсарі погоджується вийти заміж за Настаджо. Музей Прадо, Мадрид 4Весілля Настаджо дельї Онесті 83×142 см Весілля документально показує пишноту святкувань тих часів у ФлоренціїОдно из таких святкувань, яке було присвячено весіллю Бернардо Ручеллаї та Нанніни Медічі, описано в різних джерелах.. На зображенні можна побачити герби (на колонах, зліва направо) Пуччі, Медічі та Пуччі/Біні приватна колекція в Палаццо Пуччі, Флоренція

Примітки

Посилання

Bruno Santi, Botticelli, in I protagonisti dell'arte italiana, Scala Group, Firenze 2001. ISBN 8881170914 «Botticelli», en Los grandes genios del arte, n.º 29, Eileen Romano (dir.), Unidad Editorial, S.A., 2005, ISBN 84-89780-97-8. L. Cirlot (dir.), Museo del Prado II, Col. «Museos del Mundo», Tomo 7, Espasa, 2007. ISBN 978-84-674-3810-9, págs. 132—133.

Див. також

Кватроченто