ε Візни́чого — п'ята за яскравістю зоря у сузір'ї Візничого. Відома, як змінна зоря типу Алголя (EA за класифікацією Загального каталогу змінних зір). Серед відомих зір має один із найдовших періодів змінності, який становить близько 27 років. Затемнення триває у межах 640—730 діб (тобто, близько двох років). Крім того, один із компонентів пульсує з малою амплітудою та періодом близько 66 діб.
Також зоря відома своїми великими розмірами: радіус компоненти А за різними розрахунками становить від 135 до 190 радіусів Сонця.
Табличні дані Спостережувані дані (на 2000 рік)Сузір'яВізничийПряме піднесення (ПП)05h 01m 58.13245sСхилення (СХ) +43° 49′ 23.9059″Видима зоряна величина +2.98 (середня, у фільтрі V); змінюється від +2.92 до +3.83ХарактеристикиСпектральний типF0 + ~B5VТип змінності (за Загальним Катаогом Змінних Зір)Тип Алголя (EA)Індекси кольоруU−B +0.30B−V +0.54R−I0.45Астрометричні відомостіРадіальна швидкість -2.5 км/сВласний рухПП: −0.86±1.38 мас/рік СХ: −2.66±0.75 мас/рікПаралакс1.53 ± 1.29ВідстаньБлизько 2000 світлових років (700 парсек)Абсолютна зоряна величина -9.1ДеталіКомпонент АМаса2.2 — 15 M☉Радіус135-190 R☉Світність (болометрична)37,875 L☉Температура7750 КПрискорення вільного падіння на поверхні0.1 м/с2Швидкість обертання (у проєкції на промінь зору)54 км/сКомпонент ВМаса6 — 14 M☉Радіус3.9 ± 0.4 R☉Температура15 000 КПрискорення вільного падіння на поверхні100 м/с2ОрбітаПеріод9896.0 ±1.6 дібВелика піввісь18.1 ± 1.3 а.о.Ексцентрисистет0.227± 0.011Нахилення89°Довгота висхідного вузла264°Аргумент періастру (вторинний компонент)39.2 ± 3,4°Момент проходження через періастр34723±80 (Модифікована Юліанська Дата)Інші назви та позначення зоріАльмааз, Аль Анз, Хальдус, ε Aur, 7 Aur, BD+43 1166, FK5 183, HD 31964, HIP 23416, HR1605, SAO 39955.Джерела данихКаталог Гіпаркос (англ. Hipparcos Catalogue), Каталог яскравих зір (англ. Bright Star Catalogue),
9-тий Каталог спектроскопічних орбіт подвійних зір (англ. 9th Catalog of Spectroscopic Binary Orbits), Variable Star Index (VSX)Посилання на бази данихSIMBAD data
Походження назви ε Візничого — позначення за системою Байєра частіше всього використовується астрономами.
В англійській мові зоря також відома під назвами «Almaaz», «Al Anz», які походять від арабського الماعز (al-mācz).
У китайській мові словом (), яке означає «стовпи», називають астеризм, що складається з е Візничого, ζ Візничого, п Візничого, υ Візничого, v Візничого, т Візничого, х Візничого і 26 Візничого. Сама ε Візничого відома як (, «Перша зірка стовпів»).
Історія спостережень
1821—2009 Завдяки своїй яскравості зоря добре видна неозброєним оком. Але . Пізніше, з 1842 по 1848 роки її спостерігали німецький математик Едуард Хайс () та прусський астроном Фрідріх-Вільгельм Аргеландер. Дані обох цих спостерігачів показали, що 1847 року зоря стала значно тьмянішою. Це привернуло їх увагу. ε Візничого значно пояскравішала, і повернулася до «нормального стану» наступного вересня. Завдяки тому, що до зорі була прикута значна увага, постійно з'являлися нові й нові дані. Дані спостережень показали, що ε Візничого змінювала свою яскравість не лише протягом тривалого періоду, а й показувала короткочасні зміни яскравості. Наступне затемнення відбувалися між 1874 і 1875 роками і, майже через тридцять років по тому, між 1901 і 1902 роками.
Ганс Людендроф, який також спостерігав зорю, вперше зайнявся її детальним вивченням. 1904 року він опублікував статтю під назвою «Дослідження змін блиску ε Візничого». У ній він зазначив, що зоря є затемнюваною змінною типу Алголя.
Телескоп Спітцер На засіданні Американського Астрономічного Товариства у січні 2009 року Дональд Хорд (), член дочірнього проекту NASA — Наукового центру Спітцера () при Каліфорнійському Інституті Технологій у Пасадені повідомив, що дані, отримані телескопом Спітцер під час більш ранніх спостережень, вказують на наявність у системі гарячого компоненту спектрального класу В, який на діаграмі Герцшпрунга—Рассела розташований на відгалуженні гігантів. За отриманими даними, його маса становила 2,2–3,3 маси Сонця та він був оточений пиловим диском.
ε Візничого активно та цілеспрямовано спостерігався з 2009 по 2011 рік. Саме тоді відбувалося останнє затемнення. Наступне відбудеться у період з 2036 по 2038 роки.
Властивості системи
Спостереження в умовах міського неба
Галерея ε Візничого розташована поряд із Капеллою (α Візничого) — найяскравішою зорею сузір'я та однією з найяскравіших на небіЗображення системи орбіта відносно картинної площиниЗображення системи під великим орбіти відносно картинної площиниВигляд системи в уяві художника. Вона складається із зорі спектрального класу F та гарячого супутника класу B, оточеного пиловим дискомКартка околиць зорі ε Візничого. На ній показано саму зорю (хрестиком) та зорі порівняння (числами)
Джерела
Фото- та відеометеріали Відео на YouTube, яке описує систему, використовуючи ліхтарики (англійською мовою) Інше відео, у якому доступно розповідається про систему (на простій англійській) Моделі, які показують, як відбувається затемнення у системі: https://www.youtube.com/watch?v=3pQRxpmWqhw https://www.youtube.com/watch?v=84wJYwsEx0s Astronomy Picture of the Day за 8 січня 2010: http://apod.nasa.gov/apod/ap100108.html
Посилання та література Lutz, T. E.; Lutz, J. H. (June 1977). «Spectral classification and UBV photometry of bright visual double stars». Astronomical Journal 82: 431—434. Bibcode: 1977AJ…..82..431L . doi:10.1086/112066. Hoard, D. W.; Howell, S. B.; Stencel, R. E. (May 2010). «Taming the Invisible Monster: System Parameter Constraints for epsilon Aurigae from the Far-ultraviolet to the Mid-infrared». The Astrophysical Journal 714 (1): 549—560. arXiv: 1003.3694 . Bibcode: 2010ApJ…714..549H . doi:10.1088/0004-637X/714/1/549. Guinan, E. F.; Mayer, P.; Harmanec, P.; Božić, H.; Brož, M.; Nemravová, J.; Engle, S.; Šlechta, M.; Zasche, P.; Wolf, M.; Korčáková, D.; Johnston, C. (2012). «Large distance of epsilon Aurigae from interstellar absorption and reddening». Astronomy & Astrophysics 546: A123. Bibcode: 2012A&A…546A.123G. doi:10.1051/0004-6361/201118567. Pavel Chadima; Petr Harmanec; Bennett; Brian Kloppenborg; Robert Stencel; Stevenson Yang; Hrvoje Bozic; Miroslav Slechta; Lenka Kotkova (2011). «Spectral and photometric analysis of the eclipsing binary epsilon Aurigae prior to and during the 2009—2011 eclipse». Astronomy & Astrophysics 530 (530): A146. arXiv: 1105.0107 .Bibcode: 2011A&A…530A.146C. doi:10.1051/0004-6361/201116739. Hohle, M. M.; Neuhäuser, R.; Schutz, B. F. (April 2010). «Masses and luminosities of O- and B-type stars and red supergiants». Astronomische Nachrichten 331 (4): 349.arXiv: 1003.2335 . Bibcode: 2010AN….331..349H . doi:10.1002/asna.200911355. Royer, F.; et al. (October 2002). «Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i». Astronomy and Astrophysics 393 (3): 897—911.arXiv: astro-ph/0205255 . Bibcode: 2002A&A…393..897R . doi:10.1051/0004-6361:20020943. Stefanik, Robert P.; et al. (March 2010). «Epsilon Aurigae: An Improved Spectroscopic Orbital Solution». The Astronomical Journal 139 (3): 1254—1260. arXiv: 1001.5011 .Bibcode: 2010AJ….139.1254S. doi:10.1088/0004-6256/139/3/1254. SIMBAD Astronomical Database(Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Retrieved 2012-07-18. «Variable Star Index (VSX)» . Retrieved 25 August 2009. «Citizen Sky: The Star of Our Project». Retrieved 25 August 2009. Hopkins, Jeffrey L.; Stencel, Robert E. (2007). «Recent UBVJH Photometry of Epsilon Aurigae» 0706: arXiv:0706.0891. arXiv: 0706.0891 . International Year of Astronomy. American Astronomical Society. 2008. Retrieved 13 January 2009. «Citizen Science: The International Year of Astronomy» (PDF). «System Properties Table (Citizen Sky)». Centuries-Old Star Mystery Coming to a Close , Whitney Clavin, Jet Propulsion Laboratory, 5 January 2010, accessed 6 January 2010 «Almaaz». STARS. University of Illinois, Champaign–Urbana Campus. 2008. Retrieved 18 December 2008. «Uranus: Facts & Figures» . Solar System Exploration. National Aeronautics and Space Administration. 2007. Retrieved 3 January 2009. «Star Spectral Classification» . HyperPhysics. Georgia State University. 2001. Retrieved18 December 2008. «Database entry for Procyon AB» . SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. 2008. Retrieved 18 December 2008. «Database entry for Canopus» . SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Retrieved 2008-12-18. Leggett, Hadley (24 August 2009). «Wired.com: Reach for the Citizen Sky» . Retrieved25 August 2009. «Astronomy.com: Citizen Sky investigates Epsilon Aurigae» . Retrieved 25 August 2009. «International Year of Astronomy: Citizen Sky Invites Public to Help Resolve a Stellar Mystery» . Retrieved 25 August 2009. Citizen Sky Three-year citizen science project focused on Epsilon Aurigae «astronomical map.» Encyclopædia Britannica. 2009. Encyclopædia Britannica Online School Edition. 3 January 2009 <http://www.school.eb.com/eb/article-52796>. «Al Anz». Constellations and their Stars, Chris Dolan. University of Wisconsin–Madison. 2008. Retrieved 3 January 2009. (Chinese) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005,ISBN 978-986-7332-25-7. (Chinese) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表, Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.