Ма́ртін Гро́піус (; 11 серпня 1824, Берлін — 13 грудня 1880, там само) — німецький архітектор.

Біографія

Архітектором мріяв стати з дитинства. У 1843—1846 роках навчався в Королівському технічному інституті, потому до 1855 року займався практикою архітектури, зокрема здійснював нагляд за спорудженням різних будівель. Був послідовником ідей Карла Фрідріха Шинкеля та учнем Карла Беттіхера. На початку кар'єри проєктував житлові будинки, вілли та заміські резиденції переважно в стилі класицизму. 1856 року став членом Академії прикладних мистецтв, пізніше — академіком Берлінсько-Бранденбурзької академії наук та Австрійської академії наук. 1865 року спільно з Гейно Шмайденом створив архітектурну фірму «Gropius & Schmieden», після чого почав активну роботу архітектором. З 1869 року й до смерті очолював освітні класи при Музеї декоративного мистецтва в Берліні.

Серед найвідоміших будівель, споруджених за його проєктами, — Королівський музей декоративного мистецтва, шпиталь під Фрідріхсгайном, бібліотека Грайфсвальдского університету, а також чимало інших лікарень, приватних особняків та інших споруд.

Галерея

Родина Він був одним з шістьох дітей у родині багатого виробника шовкових тканих Карла Гропіуса (1781–1854) і Берт Ваншаффе (1799–1873). Був одруженим з Елізабет Альтґельт (1828–1863), дочкою дюссельдорфського шкільного радника Германа Альтґельта, і вдруге — з Юлією де Ґрайф (1837–1889). У цих двох подружжях народилось семеро дочок; одна з його дочок Кете Гропіус (1870–1911) одружилася з художником Мартіном Керте, у свою чергу інша дочка Фріда Гропіус (1873–1963) вийшла за брата художника, класичного філолога Альфреда КертеCharlotte Louise Bennecke und ihr Kreis, 2 Bände, Beilage Band 2, Phillippka Verlag, 3. Auflage, Münster 1979.. Його внучатий племінник, також архітектор Вальтер Гропіус став засновником архітектурного стилю «Баугауз»* Леся Юрченко. «Баугауз»: «іконі модернізму» 90 років//Deutsche Welle, 03.04.2009 ..

Посилання Gropius, Martin // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Bd. 49. — Lpz.: Duncker & Humblot, 1904. — S. 558–561. Стаття в NDB (нім.). Стаття в Nordisk familjebook (шв.). Примітки