Азі́йська части́на Росі́ї — частина Росії, що географічно належить до Азії.
Площа та населення Площа макрорегіону близько 13,1 млн км², що становить близько 77 % території нинішньої Росії. За даними російського перепису населення 2002 року на території УФО, СФО і ДФО в цілому проживало близько 39,13 млн осіб, тобто 27 % від загального населення РФ.
У середньому густота населення тут помітно нижча, ніж у європейської частини країни, і одна з найменших у світі — 1,9 жителя на 1 км² (середня по РФ — 8,3). За даними всеросійського перепису 2010 року населення на території УФО, СФО і ДФО в цілому складало 37,63 млн осіб .
Найбільші міста (з населенням понад 500 тис. осіб): Новосибірськ, Єкатеринбург, Челябінськ, Омськ, Красноярськ, Тюмень, Владивосток, Хабаровськ, Іркутськ, Новокузнецьк, Барнаул, Кемерово, Томськ. Азійську частину Росії нині складають чотири економічних райони країни — Уральський (частково), Західно-Сибірський, Східно-Сибірський і Далекосхідний.
Історія
Російська імперія Історично до Азійської частини Росії належали всі землі, що знаходяться за межами традиційного східнослов'янського ареалу розселення, завойовані з середини XVI століття, після того, як Московське князівство, завоювавши Казанське й Астраханське ханства та розширившись за Волгу, перейменувалось на Російське царство.
Подальша військова експансія Росії призвела до включення в її склад нових великих земель. Згідно Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона, Азійська Росія на початок XX століття складалася з Сибіру (з Далеким Сходом), середньоазійських володінь (нинішні Казахстан і Середня Азія) і частина Кавказького краю імперії (нинішнє Закавказзя). Таке трактування було прийняте і деякими зарубіжними джерелами — наприклад, до Азійської Росії відносили бакинські нафтопромисли.
При СРСР З утворенням після Жовтневого перевороту РРФСР, а пізніше в результаті кількох воєн 1917—1922 рр. Радянського Союзу, а також підвищенням закавказькихЗ політичних та економічних мотивів, закавказькі республіки також відносили і до європейської частини країни. і середньоазійських республік і автономій до статусу союзних республік, поняття Азійської Росії втратило колишнє значення й поступилося місцем новому — Азійська частина СРСР. Зокрема, таке формулювання використовується у Великій радянській енциклопедіїДив., наприклад, статтю в БСЭ. і радянській профільній літературі. При цьому під Азійсько частиною Росії стала матися на увазі лише частина території РРФСР, що знаходиться в Азії.
Сучасність Цей сенс зберігаєтьсяДив., наприклад, статтю про Росію в енциклопедії «Кругосвет» і після розпаду Союзу в 1991 році, коли в його середньоазійському і Закавказькому регіонах утворилися незалежні держави, а РРФСР стала Російською Федерацією. Сучасні джерела пишуть цей термін з малої, або з великої літери, тим самим підтверджуючи його чи то географічний, чи політичний характер.
Див. також Європейська частина Росії Сибір Далекий Схід РФ
Примітки
Література Атлас Азійської частини РФ на сайті «Руніверс» Россия Азиатская Россия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. История открытия и исследования Советской Азии: Сборник / Авторы: Белов М. И., Гвоздецкий Н. А., Мурзаев М. Э. и др. — М.: Мысль, 1969. — 535 с. — (Открытие Земли). — 13 000 экз. Гвоздецкий, Н.; Михайлов, Н. Физическая география СССР. Ч. 2. Азиатская часть. — М., 1970. Под руководством Г. В. Глинки. Атлас Азиатской России . — Издание переселенческого управления землеустройства и земледелия. — СПб.: типография А. Ф. Маркса, 1914. — 71 с.