Невінчаний Василь - український військовий та державний діяч в добу Гетьманщини; спочатку сотник, а потім полковник Чигиринського полку.
Біографія
Після приєднання у 1704 Правобережжя до Гетьманщини, Іван Мазепа призначає Василя Невінчаного Чигиринським сотником.
Василь Невінчаний підтримував задум мазепинців щодо від'єднання від Московії. У березні 1709 він закликав підлегле йому населення всіляко допомагати січовикам, які виступили проти Москви. Чигиринський сотник також мобілізував козаків на відсіч загону козаків Івана Скоропадського.
Після смерті Костянтина Мокієвського Невінчаний очолив Чигиринський полк. Він відступав з козаками у Бендери. 5 вересня 1709 разом з компанійським полковником Андріяшем Маламою здався російському генералу Волконському.
Незважаючи на те, що Василь Невінчаний «при Мазепе был в измене» його амністували, аби заохотити орликівців повернутися додому, однак у 1710 знову заарештували. Можливо, це сталося за чиїмось доносом, які тоді заохочувались царськими урядовцями. У лютому 1710 київський губернатор А. Голіцин сповіщав Г. Головкіна:
Можна припустити, що коли це свідчення Невінчаного ініційоване ним самим (а не є результатом доносу на колишнього чигиринського сотника), то йдеться про добре продуману акцію, спрямовану в першу чергу проти маріонеткового гетьмана Івана Скоропадського. Усунення останнього від влади, московське розслідування у Глухові — це привід для збереження напруженості, нестабільності в Україні. У цьому була зацікавлена команда Пилипа Орлика, яка готувалась до визвольного походу на рідну землю. При розслідуванні, як довідуємося з документа, датованого 11 січня 1711 року
Посланця Івана Скоропадського за царським указом вирішено не піддавати тортурам, оскільки «он и сам в измене Мазепиной не был, и прошедшаго 1709 году на Полтавской баталии брат его убит, а он ранен».
Хоча розслідувачі цієї справи визнали свідчення Невінчаного наклепом, Подольського за те, що «сидя в Петербурге здесь в аресте, некоторыя вымышлял бездельницы», заслано в Соловецький монастир «и велено его там держать без аресту и давать пропитание».
Г. Головкін повідомив Івана Скоропадського, що Василю Невінчаному
Література
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорізького у 1648-1782 рр. - Дніпропетровськ, 2007 р. Оточення гетьмана Мазепи: Соратники та прибічники Посилання