Андріяш Малама (*до 1680 — †до 1730) — український військовий діяч у добу Гетьманщини, родом із Македонії. Компанійський полковник Війська Запорозького Городового. Засновник роду Малам.
Біографія
Компанійський полковник македонського походження, близько 1706 року виїхав з Валахії і найнявся на службу до гетьмана Івана Мазепи. Як повідомив Андріяш під час допиту 5 вересня 1709, він приїхав до Батурина:
Перед початком антимосковської кампанії, Андріяш зі своїми компанійцями допомагав військам гетьмана ВКЛ Огинського. Він повернувся до Батурина у вирішальний момент кінця жовтня 1708. Іван Мазепа, як довідуємося з його повідомлення на допиті:
Реалії літа 1709 показували, що Україна програла і подальша боротьба марна. Після Полтавського бою Малама евакуювався до союзного Кримського ханства. Пізніше він з'явився у Бендерах, де бачив умираючого Гетьмана Мазепу. Полковник спробував домовитися із московською владою і 5 вересня 1709 разом з чигиринським полковником Василем Невінчаним здався на милість московського генерала Волконського. Його прізвищем деякий час спекулювали агенти Петра I, закликаючи запорожців та мазепинців за прикладом полковника Малами припинити подальшу боротьбу і капітулювати.
Згодом Малама опиняється на службі в московській армії. Йому було наказано з полком москалів рушати на завоювання Латвії:
Андріяш Малама згадується охотницьким полковником у 1719, 1726. Помер до 1730 в наданому йому у володіння ще гетьманом Іваном Скоропадським селі Дащенки.
Був одружений з донькою полковника молдавського гусарського полку Іриною Тихонівною Булацель. Їх сини Михайло, Петро та Іван служили в Гетьманщині бунчуковими товаришами. Іван пішов на службу в Угорський гусарський полк, який згодом і очолив.
Джерела
Оточення гетьмана Мазепи: Соратники та прибічники