Політичні партії Сербії — політичні організації (об'єднання), що діють на території Сербії. Станом на березень 2020 року у Народних зборах представлено 16 партій, включаючи партії етнічних меншин.
Сучасна Сербія має розвинуту багатопартійну систему. Активно діють 55 політичних партій і 56 партій етнічних меншин. Значна кількість останніх багато в чому пояснюється особливостями сербського законодавства, що надає їм низку пільг у порівнянні зі звичайними партіями: для реєстрації звичайної партії необхідно подати не менше 10 тисяч підписів виборців, натомість організаторам партії етнічної меншості вистачає лише однієї тисячі підписівРегистрација политичких странака . Партіям національних меншин не потрібно сплачувати податок. Окрім того, для партій етнічних меншин передбачено знижений прохідний бар'єр. Звичайні партії повинні набрати 5 % голосів виборців для отримання мандатів у парламенті, а партіям національних меншин для обрання одного депутата до Скупщини на виборах 2012 року вистачило близько 13,5 тисяч голосів (близько 0,3 %)«Русская Партия Сербии и особенности ориентированного на меньшинства избирательного законодательства» .'' Modus Agendi, 20.09.2012.
Історія Упродовж тривалого часу у Сербії, що була однією з республік Югославії, існувала однопартійна система. У вересні 1990 року було ухвалено нову конституцію, що проголошувала багатопартійну систему. У грудні того ж року вперше за багато років відбулись багатопартійні вибори до сербського парламенту. Перемогу на них здобула урядова Соціалістична партія Сербії (раніше — Союз комуністів Сербії) на чолі зі Слободаном Мілошевичем, що отримала 194 місця з 250. Головою парламенту був обраний Слободан Ункович, а головою уряду — Драгутін Зеленович. Також у виборах брали участь Сербський рух оновлення Вука Драшковича, Асоціація югославської демократичної ініціативи та Союз реформістських сил Івана Джуріча, Партія демократичної дії Санджаку Сулеймана Угляніна, Югославський блок, Альянс сербів у світі, Партія зелених, Соціал-демократична партія Югославії, Ліберальна партія, Рух із захисту прав людини Томіслава Крсмановича тощо. З усіх тих партій дотепер збереглись лише Соціалістична, Рух оновлення та Партія демократичної дії Санджаку.
Упродовж 1990-их років у політичному житті Сербії домінувала Соціалістична партія. На дострокових виборах у грудні 1992 й 1993 років перемогу здобували соціалісти. Щоб отримати більшість на виборах у вересні 1997 року Соціалістичній партії довелось сформувати коаліцію з марксистами з Югославської лівиці й лібералами з Нової демократії.
Десятирічне домінування соціалістів завершилось у жовтні 2000 року, після того як під час Бульдозерної революції Слободан Мілошевич був усунутий від посади президента Югославії. Після цього ситуація в Сербії сильно змінилась. 23 грудня 2000 року відбулись дострокові вибори до парламенту. Перемогу на них вперше в історії сучасної Сербії здобула демократична опозиція, отримавши 176 депутатських місць з 250. Головою Скупщини став Драган Маршичанин, а прем'єром — Зоран Джинджич. На дострокових парламентських виборах у грудні 2003 року найбільше число депутатських мандатів (82 з 250) здобули ультранаціоналісти з Сербської радикальної партії на чолі з Воїславом Шешелем. Не знайшовши союзників радикали не змогли скористатись такою перемогою. Головою парламенту залишився Маршичанин (згодом його замінив Предраг Маркович), а головою уряду був обраний Воїслав Коштуніца, лідер Демократичної партії Сербії. На дострокових виборах у січні 2007 року більшість мандатів знову здобула Сербська радикальна партія, утім і того разу вона залишилась у меншості. Радикалам зрештою вдалось домогтись обрання головою Скупщини свого лідера Томіслава Ніколіча, однак згодом він був усунутий від посади. У той же час уряд Сербії знову очолив Коштуніца.
Після того, як через суперечки з питання Косово, розпався коаліційний уряд Коштуніци та Бориса Тадича (Демократична партія), у травні 2008 року у Сербії відбулись дострокові парламентські вибори. Перемогу на них здобув блок «За Європейську Сербію» (Демократична партія Тадича та «Г17+»). Після тривалих перемовин демократи Тадича зуміли сформувати коаліцію з колишніми непримиренними ворогами — соціалістами. Це виявилось сенсацією, оскільки більш вірогідною здавалась антизахідна коаліція демократів Коштуніци, радикалів Ніколіча та соціалістів. На чергових парламентських виборах 2012 року ситуація в Сербії знову змінилась. Перемогу здобула коаліція «Зрушимо Сербію» на чолі з Томіславом Ніколічем, який до того часу залишив Радикальну партію та створив консервативну Сербську прогресивну партію. Щоб сформувати уряд Ніколічу довелось створювати коаліцію з соціалістами та їхніми союзниками з Партії об'єднаних пенсіонерів Сербії та «Єдиної Сербії», віддавши пост прем'єра лідеру соціалістів Івіці Дачичу.
Зростання популярності Прогресивної партії призвело до достроковим виборам 2014 року. Очікувано, перемогу на них здобув блок «Ми віримо в майбутнє», до складу якого увійшли Сербська прогресивна партія, Соціал-демократична партія Сербія, «Нова Сербія», Сербський рух оновлення та Рух соціалістів.
17 січня 2016 року прем'єр-міністр Сербії Александар Вучич закликав до проведення дострокових виборів, пояснивши це тим, що країна потребує 4 стабільних роки для завершення перемовин про вступ Сербії до ЄСSerbia's PM calls snap elections Politico.eu, 17 січня 2016Дострокові вибори у Сербії: прем'єр Вучич зміцнює владу Deutsche Welle, 19 січня 2016. 4 березня 2016 року президент Сербії Томіслав Николич розпустив Народну скупщину та призначив дату проведення виборів на 24 квітня 2016 рокуПрезидент Сербії розпустив парламент і призначив вибори на 24 квітня Интерфакс, 4 березня 2016.
Зареєстровані політичні партії
Партії, представлені у парламенті У таблиці зазначено партії, представлені у Скупщині за результатами виборів 2014 року.
НазваОригінальна назваКоаліціяІдеологіяЛідерСкупщинаЧленствоІнтернаціоналЗаснованаСербська прогресивна партія«Ми віримо в майбутнє»ПравоцентризмКонсерватизмПопулізмТомислав НиколичАлександр Вукич131134 разом з депутатами від Руху «Сила Сербії» (2) та Народної селянської партії (1), обраними за списком Сербської прогресивної партії300 000 (2012)немає21 жовтня 2008Утворена в результаті розколу Сербської радикальної партіїСоціалістична партія СербіїБлок Івіци ДачичаЛівоцентризмДемократичний соціалізмІвіца Дачич25120 000 (2012)немає17 липня 1990Створена в результаті злиття Союзу комуністів Сербії та Соціалістичного союзу трудового народу СербіїДемократична партіяЛівоцентризмСоціал-демократіяТретій шляхСоціал-лібералізмБоян Пайтич17196 673 (2013)СІПАПЄС3 лютого 1990Партія об'єднаних пенсіонерів СербіїБлок Івіци ДачичаЛівицязахист інтересів пенсіонерівЙован Кркобабич12150 000 (2012)немає10 травня 2005Соціал-демократична партія Сербії«Ми віримо в майбутнє»ЛівицяСоціал-демократияСоціал-лібералізмРасим Ляїч1050 000 (2012)18 жовтня 2008Нова демократична партія — ЗеленіБлок Бориса ТадичаЛівицяСоціал-демократіяЗелена політикаБорис ТадичІван Карич10—СЕП (учасник)ГЗ (спостерігач)ЄПЗ (спостерігач)14 вересня 2007Створена як партія «Зелені Сербії», перейменована у лютому 2014 після переходу Бориса Тадича з Демпартії«Єдина Сербія»Блок Івіци ДачичаПравицяКонсерватизмПопулізмДраган Маркович780 000 (2012)немає15 лютого 2004«Нова Сербія»«Ми віримо в майбутнє»Правий популізмМонархізмВелимир Ілич690 000 (2012)немає10 серпня 1998Створена в результаті розколу Сербського руху оновленняЛіга соціал-демократів ВоєводиниБлок Бориса ТадичаЛівоцентризмРегіоналізмСоціал-демократіяНенад Чанак622 000 (2012)немає14 липня 1990Альянс воєводинських угорцівРегіоналізмзахист інтересів угорської меншостіЛіберальний консерватизмІштван Пастор6—ЄНП (спостерігач)18 червня 1994Сербський рух оновлення«Ми віримо в майбутнє»ПравоцентризмМонархізмАнтикомунізмВук Драшкович470 000 (2012)ЦДІЄНП14 березня 1990Рух соціалістів«Ми віримо в майбутнє»ЛівицяМарксизмАнтикапіталізмАлександар Вулін3—немає2007Створена колишнім членом Югославської лівиці Александаром Вуліном за участі колишніх членів Соцпартії Сербії, не згодних з проєвропейською позицією її керівництваПартія демократичної дії СанджакуЗахист інтересів боснійської меншостіСулейман Углянин3—немає29 липня 1990Нова партіяЦентризмЛібералізмЕкономічний лібералізмЗоран Живкович2Обрані за списком Демократичної партії—немає7 квітня 2012Створена соратником Зорана Джинджича«Разом за Сербію»Блок Бориса ТадичаЦентризмСоціал-лібералізмДушан Петрович2—немає20 жовтня 2013Створена в результаті розколу Демократичної партіїПартія за демократичні діїРегіоналізмЗахист інтересів албанської меншостіАлбанський націоналізмКонсерватизмРіза Халімі2—немає19 серпня 1990Рух «Сила Сербії»«Ми віримо в майбутнє»ПравоцентризмКонсерватизмСоціал-лібералізмБоголюб Карич2Обрані за списком Сербської прогресивної партії—немає20 травня 2004Християнсько-демократична партія Сербії«Ми віримо в майбутнє»ПравоцентризмХристиянська демократіяОльгіца Батік1Обраний за списком Сербського руху оновлення—ЦДІ (спостерігач)7 травня 1997Створена в результаті розколу Демократичної партіїНародна селянська партія«Ми віримо в майбутнє»ПравоцентризмАграріанізмНаціоналізмПопулізмСоціалізмМар'ян Ристичевич1Обраний за списком Сербської прогресивної партії—немає20 травня 1990Створена на базі Асоціації селян Сербії
Партії, не представлені в парламенті