Олекс́андр Андр́́ійович Коз́ак (*19 березня 1895, Київ — †після 1930) — військовий і громадський діяч, старшина технічного куреня 4-ї Київської бригади і 1-ї кулеметної дивізії, Окремого технічного куреня 5-ї Херсонської дивізії; сотник технічних військ Армії УНР.
Біографія
Народився в сім'ї Андрія Яковича Козака, селянина села Щитинь Ковельського повіту на Волині, та Федосії Йосипівни (до шлюбу Красовська).
Закінчив повний курс 1-ї Київської комерційної школи (1914). Слухач Київського комерційного інституту (вересень 1914). Став на службу до контори Московського купецького банку (1914). Водночас працював статистом у повіт, земській управі (Київ).
Член Української студентської громади Київського комерційного інституту. Закінчив Олексіївську інженерну школу (1 червня 1915 — 15 січня 1916). Приділений до 10-го інженерного полку 6-го армійського корпусу.
Дійсний студент консульського відділу Близькосхідного інституту в Києві (1918). Намагався вступити до Київського економічно-адміністративного інституту, але події 1918—1919 років завадили навчанню. Дійсний слухач хіміко-технологічного відділу інженерного факультету Української Господарської академії в Подєбрадах (1923-1928). Зі слів ректора УГА, «академію закінчує одним із перших. По своїм здібностям Козак Олександр позитивно виділяється серед своїх колег і має нахил до наукової праці».
Захистивши дипломну роботу «Запроектування цукрозаводу на 3000 (одиниця ваги) готової продукції» «з успіхом дуже добрим», здобув фах інженера-технолога (9 липня 1928).
У вересні 1930 мешкав у місті Бидгощ, Польща.
Джерела
ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 1233. — Арк. 10 — 11, 24, 29 — 30, 104.