Ковале́нко Петро Гнатович (*19 серпня 1891, Шарківщина — †після 28 листопада 1924) — військовий і громадський діяч, командиром куреня 1-го Запорозького полку ім. Петра Дорошенка, старшина 46-го куреня 6-ї Січової дивізії, командир 4-го Запорозького куреня полку ім. Петра Дорошенка Армії УНР; сотник Армії УНР.
Біографія
Закінчив міністерську школу в Шарківщині (1907). Навчався в художньо-промисловій школі ім. М. Гоголя в Миргороді (1907—1912).
24 листопада 1912 мобілізований до російського війська, до 14-го саперного батальйону.
Закінчив 1-шу Київську школу прапорщиків (жовтень 1916 — 8 березня 1917). Тимчасово виконував обов'язки командира роти.
Інтернований у Польщі (6 грудня 1919-20 березня 1920).
В «Описі життя» зазначав:
В листопаді 1920 перейшов Збруч у селі Ожигівцях, після чого був інтернований.
За час служби в Армії УНР двічі поранений: під містечком Барвінковим на Харківщині (15 квітня 1918) і під селом Зіньковом на Поділлі (13 липня 1919).
У 1921 р. утік з табору інтернованих Вадовиць до Галичини. Навесні 1923-го через Карпати перебрався до ЧСР з метою навчання. 19 листопада 1924 зарахований на агрономічний відділ агрономічно-лісового факультету Української Господарської академії в Подєбрадах, але з невідомих причин звільнений постановою Сенату (28 листопада 1924).
Джерела
ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 1219. — Арк. 1, 5 — 6.