Виконавче провадження в Україні — виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Основні положення Органами та особами що здійснюють виконавче провадження в Україні є:
органи державної виконавчої служби (державні виконавці) на які покладене своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Діяльність державних виконавців регулюються Законом України «Про виконавче провадження». приватні виконавці (функції повноважень вужчі ніж у державних, існує широкий спектр обмежень встановлених ст. 5 Закону "Про виконавче провадження", згідно якої вони не можуть виконувати конфіскацію майна, виконувати рішення в яких держава, діти, недієздатні є боржником та інші обмеження);
Державне регулювання виконавчого провадження здійснюється такими законодавчими актами:
Конституція України (ст.129, 129-1 відповідно до яких судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України); Законом України «Про виконавче провадження»; Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Сторонами у виконавчому провадженні є:
стягувач (фізична чи юридична особа або держава чи орган місцевого самоврядування, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ); боржник. ( визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення).
Відкриття виконавчого провадження Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та посадових осіб покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках — на приватних виконавців. Відкриття виконавчого провадження здійснюється на основі виконавчого документу.
Виконавчими документами є: виконавчі листи та накази, що видаються судами (в певних випадках судові ухвали); виконавчі написи нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах; постанов державних виконавців, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень НБУ, ЄСПЛ, суб’єктів державного фінансового моніторингу та інші.
Отримання виконавчого документу Для звернення судового рішення до виконання стягувачу в першу чергу необхідно отримати в суді виконавчий документ.
Згідно статті 431 Цивільного процесуального кодексу України та статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
Відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (в певних випадка виконавчим документом може виступати ухвала суду).
Підстава для відкриття виконавчого провадження Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред'явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.
Необхідно пам'ятати оскільки однією з законодавчо закріплених причин відмови у відкритті виконавчого провадження є невідповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», то доведеться отримуючи виконавчий документ відразу перевірити його і упевнитися, що принаймні ця обставина не перешкодить відкриттю виконавчого провадження. Згідно цієї статті у виконавчому документі обов'язково мають бути зазначені його назва, дата видачі, найменування органу, посадової особи, що видали документ, дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, найменування стягувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника та його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб), а також резолютивна частина рішення, дата набрання чинності рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписано уповноваженою посадовою особою та скріплено печаткою.
Місця виконання судового рішення Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
Якщо йдеться про зобов'язання боржника вчинити певні дії — то за місцем здійснення цих дій.
Право вибору місця виконання між кількома відділами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Таким чином, право вибору місця виконання належить стягувачу в межах вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Заява про відкриття виконавчого провадження Якщо Ви є стягувачем і у Вас в наявності є виконавчий документ, то необхідно написати заяву до відділу ДВС
У заяві про відкриття виконавчого провадження Ви вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
Необхідно зазначити, що Цивільним процесуальним кодексом України і Господарським процесуальним кодексом України передбачено можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. Законом України «Про виконавче провадження» також передбачені заходи, які можуть забезпечити подальше виконання судового рішення.
Так, відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» при відкритті виконавчого провадження за заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення по майнових стягненнях державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.
Тому у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
Якщо від стягувача надійшла заява про накладення арешту на майно та кошти боржника, державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може винести постанову про накладення арешту на майно та кошти боржника.
Під час пред'явлення виконавчого документа або його дубліката до виконання разом з ним подаються:
1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна засудженого за вироком суду — копія опису майна і копія вироку. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;
2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна за постановою суду — копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна;
3) у судових справах, за якими застосовано заходи забезпечення позовних вимог, — копії документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову, у разі якщо такі заходи застосовувалися судом.
Заява про відкриття виконавчого провадження подається до органу ДВС у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
До заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.
На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про відкриття виконавчого провадження.
У разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати.
Строки відкриття виконавчого провадження державним виконавцем В свою чергу державний виконавець, якщо виконавчий документ відповідає усім вищезазначеним вимогам та його пред'явлено до виконання у межах встановленого законом строку і до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний: прийняти цей виконавчий документ до виконання та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець має зазначити про можливість боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника — у строк до п'ятнадцяти днів) та наслідки не виконання рішення у зазначений строк, які передбачають, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
При цьому, у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті строк для самостійного виконання рішення не надається.
Відстрочка виконання рішення — це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом.
Так, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому судом визначено зокрема, певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Відповідно, виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження підлягають надсиланню стягувачу та боржникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше наступного робочого дня.
Законодавець надав право сторонам виконавчого провадження оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження у десятиденний строк.
Забезпечення виконання судового рішення
Державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження має право накласти арешт на майно боржника (окрім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно із винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.
Боржник має можливість добровільно виконати рішення. Якщо у встановлений строк рішення не виконане, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням. Об'єктом стягнення в основному виступає майно боржника (в тому числі, за рішеннями немайнового характеру).
Порядок застосування кожного заходу примусового виконання рішення має специфічні риси.
Стягнення у першу чергу звертається на кошти боржника, у тому числі, кошти на рахунках та вкладах, на рахунки у цінних паперах чи депозитаріях цінних паперів.