Кундська культура — археологічна культура мезоліту VIII—V тисячоліть до нашої ери, поширена на території східної Балтії від Польщі до Ленінградської області і південній Фінляндії. Назва культури походить від назви м. Кунда в Естонії.
Розвинулася на основі свідерської культури і пізніше еволюціонувала в нарвську культуру. Пулліське поселення кундської культури вважається слідом найдавнішого перебування людини на території Естонії. На теренах Білорусі відомо три поселення: два в Полоцькому районі і одне — у Верхньодвінському районіСярэдні каменны век (мезаліт). Засяленне краю плямёнамі паляўнічых, рыбакоў і збіральнікаў // Гісторыя Беларусі: у 6 т. — Т. 1: Старажытная Беларусь. — Мінск: Экаперспектыва, 2007. — С. 32-33 .
Представники культури часто використовували для виробництва інструментів і зброї роги та кістки, що було обумовлено рідкісними родовищами кременю в регіоні. Мертвих ховали в випрямленому положенні поодинці або групами (іноді в кілька ярусів), часто посипали трупи вохрою і клали до них знаряддя праці.
Примітки
Посилання Развитие природной среды и культурно-хронологическое деление мезолита лесной зоны Восточной Европы. Глава 1.