Біжаґóш (, ) — архіпелаг з 18 великих та численних дрібних островів в Атлантичному океані, біля узбережжя західноафриканської держави Гвінея-Бісау. Площа островів складає 2624 км².
Географія Територія архіпелагу і навколишні водні ресурси охороняються як державою (національний парк Оранг і морський національний парк), так і міжнародними програмами. З 1996 року архіпелаг входить у всесвітню мережу біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Острови Формоза () — 140,3 км² Каравела () — 125,7 км² Оранг () — 122,7 км² Роха () — 111 км² Орангозіньо () — 107 км² Уно () — 104 км² Карачі () — 80,4 км Бубак () — 75 км² Болама () — 65 км² Галіньяс () — 50 км²
Історія
Європейці відкрили архіпелаг в 1456 році під час експедиції, спорядженої португальським принцем Енріке Мореплавцем на чолі з венеційцем Альвізе Кадамосте та генуезцем Антоніотто Усодімаре.
Острови Біжаґош здавна були одним з центрів прибережної торгівлі Західної Африки, і тому володіли великим флотом, що допомогло їм відбити португальський напад у 1535 році. Лише в 1936 році острови були повністю підкорені португальцями і включені до складу колонії «Португальська Гвінея». В даний час вони входять до складу республіки Гвінея-Бісау.
2009 року на архіпелазі проживало 34 563 особи, що розмовляють мовою біджа. Близько двох десятків островів є безлюдними.
Болама (округ) Регіон розділено на 4 сектори: Болама Бабакуе Каравела Уно
Див. також Біджа
Примітки