Аммонітяни (, також аммоніти) — семітський народ, що у давнину жив на східному березі Йордану до меж Аравії (сучасна Йорданія). Їхнім головним містом був Раббат-Аммон (нині Амман), відомий грекам та римлянам під назвою Філадельфії. Біблія каже, що головним божеством аммонітян був Малк (Молох), якому приносились людські жертви.

Територія Аммонітяни займали північ Центральне Трансйорданське плоскогір'я з 2-ї пол. II тисячоліття до н. е. до II ст.

Історія Відповідно до Біблії аммонітяни винищили велетнів замзумімів та взяли їхню країну, на схід від Юдеї (), між річками Арноном та Явоком, й оселились на схід від Йордану та Мертвого моря до самої Аравії. Їхня столиця Равва (Равва Аммонітська), була розташована біля річки Явока.

Під час завоювання Ханаану ізраїльські племена, які вийшли з Єгипту, не стикались з аммонітянами, але ще раніше сусідні амореї забрали у них частину їхніх володінь до річки Явок, а євреї Мойсея, перемігши амореїв, заволоділи й колишніми аммонітськими містами, які серед інших були розподілені між трьома родинами. Це стало причиною ворожнечі та постійних сутичок, що упродовж століть існувала між євреями та аммонітянами. У тих сутичках аммонітяни завжди зазнавали поразки. Їх перемагали послідовно Їфтах (), Саул (), Давид (), Йосафат () та Йотам (). Переможені аммонітяни сплачували данину переможцям, але остаточно не скорились та за нагоди намагались помститись.

У X ст. до н.е. Аммон визнав зверхність Новоассирійської імперії, почавши сплачувати останній данину"The Old Testament Kingdoms of Jordan". Archived from the original on 6 May 2009. Retrieved 2009-05-12. Разом з тим царем аммонітян ассирійці поставили Регоба, що заснував нову династію. 853 року до н.е. Бааша, цар Аммону, в союзі з Північноізраїльським і Арамським царствами брав участь у битві при Каркарі проти Ассирії. З цього часу царство зберігало незалежність від сусідів до панування царя Шенепа, який після поразки у 730-х роках спочатку визнав владу Юдейського царства, а потім Ассирії. Так, аммонітяни допомагали ассирійцям під час руйнування Ізраїльського царства (720 до н. е.) та халдеям під час знищення Юдейського царства (598 до н. е.) (). Коли Гедалія почав збирати навколо себе рештки розбитого народу, Бааліш, цар аммонітян, підіслав до того убивць () та після скоєння убивства сховав їх у себе (). Далі, аммонітяни були серед ворожих народів, хто опирався реставрації Єрусалима (585 до н. е.) після повернення євреїв з Вавилона () та бились з євреями ще за часів Макавеїв ().

Аммонітяни також згадуються ще у II столітті н. е. неодноразово у Мішні та у Юстина Мученика у його Dialogus cum Tryphone ludaeo (272); потім назва зникла з історії, а вже Ориген () позначав країну аммонітян загальною назвою — Аравія.

Аммонітяни спілкувались аммонітською мовою.

Примітки

Література «Біблійська енциклопедія» — ISBN 5-85524-022-3 «Ілюстрований Біблійський словник» — (Ерік Нюстрем)

Посилання