Адам Гонорій Кіркор (; 21 січня 1818/1819, Сливино, Мстиславській повіт Могильовська губернія — 23 листопада 1886, м. Краків) — білорусько-польський археолог, видавець.
Життєпис Точна дата народження не відома. Згідно з даними К. В. Вуйціцького, народився 21 січня 1818. Згідно з написом надгробка — у 1819 році.
Охрещений 18 січня 1819 р. (запис у метричній книзі). Батько — Карл (Кароль) Кіркор, мати — його дружина Текля, з дому Володкович.
Навчатись почав у Могильовській гімназії, потім продовжив у 2-й Віленській в 1834 році, яку закінчив у 1838. Того ж року почав працювати канцеляристом «Ізби Скарбової» у Вільно. В лютому 1849 став дійсним членом Віленського статистичного комітету. У 1859 році заснував громадську спілку, набув друкарню (по Т. Ґлюксберґу), яка 1 липня 1859 відновила діяльність як «» (став у 1861 році її єдиним власником). В грудні 1859 прийняв у «державу» урядове 2 мовне (польська, рос.) видання «».
Під час видання праці «» мав клопоти з російською цензурою. З 1873 року надзвичайний член Академії Знань у Кракові.
Від 1874 — здійснював археологічні дослідження на півдні Тернопільщини, зокрема:
1876 — «скринькове» поховання, село Коцюбинці; у м. Борщів, селах Боришківці та Дзвенигород, вперше розпочав дослідження печери «Вертеба» поблизу с. Більче- Золоте. Розвідки 1877-79 зосередив у басейнах рік Дністер, Серет, Циганка, Збруч. Тут дослідив поселення трипільської культури у с. Васильківці та поховання доби культури кулястих амфор біля с. Коцюбинчики. 1878 — досліджував у с. Городок поселення трипільського типу, могили скіфів-орачів та поховання під кам’яними плитами часів княжої доби; курганний могильник Жнибороди I в урочищі Вірлиська, поблизу села Жнибороди.
Одним із перших розпочав розкопки скіфських курганів у Подністров’ї, зокрема у селах Сапогів та Іване-Пусте і трьох курганів біля с. Дуплиська. Розкопував поховання давньоруського часу, досліджував т. зв. Траянові вали.
Праці Кіркор А. Г. Покуття з археологічного погляду (1874 р.) [Текст]: дослідження/ А. Г. Кіркор.- Коломия: Вік, 2009. — 80с. — ISBN 966-550-018-X. Историко-статистические очерки Виленской губернии. Т. 1—2. Вильна, 1852—1853; Этнографический взгляд на Виленскую губернию // Этнографический сборник, издаваемый РГО. , 1858. Вып. 3; Przechadzki po Wilnie i jego okolicach. Wilno, 1862 (2 wyd. 1859; 3 wyd. 1865); O literaturze pobratymczych narodów słowiańskich. Kraków, 1874; Живописная Россия. Т. 3. Ч. 1: Литовское Полесье. Ч. 2. Белорусское Полесье. , 1882 (факсимільне перавидання: , 1993).
Примітки
Джерела Барна, В. КІРКОР Адам-Гонорій Карлович [Текст] / В. Барна, Ю. Малєєв, В. Ханас. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 79. Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 8: Канто — Кулі / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — : БелЭн., 1999. ISBN 985-11-0144-3. Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 4: Кадэты — Ляшчэня / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — : БелЭн, 1997. — 432 с.: іл. ISBN 985-11-0041-2. Dawid Fajnhauz i Stefan Nosek. Kirkor Adam Honory // // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966-67. — t. XII. — S. 475—478. M. Stolzman. Czasopisma wileńskie Adama Honorego Kirkora / Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego: CCCXXI. Prace historycznoliterackie, zeszyt 26, Warszawa-Krakόw, 1973.
Посилання
Біографія та тексти в Балтійському архіві