Леонід Іванович Павленко (, село Вільне, тепер Станично-Луганського району Луганської області – , місто Київ) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Волинського обласного комітету КПУ. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Кандидат економічних наук.
Біографія Народився в селянській родині. У 1952 році закінчив Ворошиловградський механічний технікум.
У 1952—1953 роках — майстер, начальник зміни Липецького заводу чавунних труб РРФСР, майстер Ворошиловградського ливарно-механічного заводу.
У 1953—1955 роках — служба в Радянській армії.
З 1955 року — технік-кресляр, технік-розподілювач робіт, заступник начальника, начальник цеху Луганського трубопрокатного заводу імені Якубовського.
Член КПРС з 1957 року.
У 1964—1965 роках — інженер-технолог Броварського заводу порошкової металургії Київської області.
З 1965 року — завідувач промислово-транспортного відділу Броварського міського комітету КПУ Київської області.
Освіта вища. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка.
У 1973—1975 роках — голова виконавчого комітету Броварської міської ради депутатів трудящих Київської області. У 1975 році — голова виконавчого комітету Броварської районної ради депутатів трудящих.
У 1975—1978 роках — 1-й секретар Броварського міського комітету КПУ Київської області.
У квітні 1978 — 22 липня 1987 року — секретар Київського обласного комітету КПУ з питань ідеології.
4 липня 1987 — 25 травня 1990 року — 1-й секретар Волинського обласного комітету КПУ. З травня 1990 року працював інспектором ЦК КПУ.
Потім — на пенсії в місті Києві.
15 червня 2020 року помер у місті Києві, в Клінічній лікарні «Феофанія». Похований на Байковому кладовищі.
Мав дружину (Павленко Зінаїда Степанівна), дочку, та трьох онуків.
Нагороди орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
Література Известия ЦК КПСС — № 9 — 1989 р.
Посилання