Ви́щий сту́пінь, або компарати́в ( — від comparo — «порівнюю») — граматична категорія прикметника й прислівника, яка позначає більший ступінь прояву ознаки (якості) порівняно з тією ж ознакою, позначеною звичайним ступенем; один із ступенів порівняння, поряд зі звичайним і найвищим.

В українській мові

Утворення Вищий ступінь порівняння прикметників і прислівників в українській мові має дві форми: просту (синтетичну) й складену (аналітичну).

Проста форма утворюється від основи прикметника (прислівника) шляхом додання суфікса «-іш-» або «-ш-». Особливості чергування звуків: У першому разі (зі суфіксом «-іш-») основа залишається без змін: тугий — тугіший (туго — тугіше), різкий — різкіший (різко — різкіше), сухий — сухіший (сухо — сухіше), стрункий — стрункіший (струнко — стрункіше). У другому випадку (з використанням суфікса «-ш-») основа прикметника може зазнавати певних змін: Суфікси «-к-», «-ок-», «-ек-» випадають: солодкий — солодший (солодко — солодше), короткий — коротший (короткий — коротше), тонкий — тонший (тонко — тонше), широкий — ширший (широко — ширше), глибокий — глибший (глибоко — глибше), далекий — дальший (далеко — дальше); Приголосні «г», «з», «ж» разом із суфіксом -ш- утворюють звукосполучення «-жч-». Існує сім таких прикметників і стільки ж прислівників: важкий — важчий (важко — важче), тяжкий — тяжчий (тяжко — тяжче), близький — ближчий (близько — ближче), низький — нижчий, вузький — вужчий, дужий — дужчий, дорогий — дорожчий (дорого — дорожче). Ці зміни зберігаються і в похідних словах (дужчати, ближчати, подорожчання); У двох прикметниках і двох прислівниках ці зміни не відбуваються: легкий — легший (легко — легше), довгий — довший (довго — довше); Приголосний «с» разом із суфіксом -ш- зливається в звук «-щ-». Таких прикметників і прислівників три: високий — вищий (високо — вище), товстий — товщий (товсто — товще), красивий — кращий (красиво — краще). Паралельно з формами товщий, товще існують товстіший, товстіше. Звук «щ» зберігається і в похідних словах (покращити, потовщення); Приголосні «т», «д» перед «-ш-» вимовляються як «ч», «дж», але на письмі ця зміна не відбивається: короткий — коротший [корочший], багатий — багатший [багачший], молодий — молодший [молоджший], гладкий — гладший [гладжший] (аналогічно й у прислівниках). Основа прикметника і прислівника може залишатися без змін: м'який — м'якший, дешевий — дешевший, здоровий — здоровший. Вищий ступінь певних прикметників (прислівників) утворюється від інших основ. До них належать прикметники добрий, хороший — кращий, ліпший; гарний — кращий; поганий — гірший; великий — більший; малий — менший; прислівники добре, хороше — краще, ліпше; гарно — краще; погано — гірше; багато — більш; мало — менш. Деякі прикметники й прислівники можуть мати паралельні форми вищого ступеня порівняння — як із суфіксом «-іш-» і зі суфіксом «-ш-». Ці форми часто дещо різняться за семантикою. Наприклад, старіший (йдеться про вік) і старший (йдеться про становище), багатіший (йдеться про матеріальні цінності) і багатший (у переносному значенні; йдеться про зміст), здоровіший (йдеться про стан здоров'я й про розміри) і здоровший (йдеться лише про здоров'я), товстіший (йдеться лише про осіб) і товщий (йдеться про предмети, речі).

Складена форма вживається переважно в науковому й офіційно-діловому стилях. Також її рекомендують вживати у разі, якщо прикметник має понад три склади (вимогливий, моторошний, світлочутливий). Вона утворюється вживанням вищого ступеня прислівників «багато», «мало» — «більш», «менш» зі звичайним ступенем якісного прикметника або прислівника: більш світлочутливий, менш яскравий, більш вимогливо, менш конструктивно.

Правила вживання і побудови вищого ступеня Прикметники вищого ступеня вживаються зі словами «за», «від», «ніж», «як», «проти»: «Воля дорожча за життя». «Морська миля майже вдвічі довша від кілометра». «Алюміній більш поширений у природі, ніж залізо». Безприйменникова порівняльна конструкція з родовим відмінком в українському літературному мовленні вважається помилковою (вона прийнята в російській мові). Отже, правильніше не «хрін редьки не солодший», а «хрін від редьки (за редьку) не солодший». Не можна заміняти сполучник «ніж» («аніж») сполучником «чим»: за аналогією з відповідною російською конструкцією. Так, речення «я знаю українську краще, чим російську» порушує українську мовну норму (пор. ). Правильно «краще, ніж російську». Проста і складена форми не можуть вживатися разом. Тому помилковими є речення на зразок: більш ймовірніша подія, більш простіший варіант, менш проблематичніший спосіб. Правильно казати ймовірніша подія, простіший варіант, менш проблематичний спосіб. Вищий ступінь порівняння (як і найвищий) мають лише якісні прикметники. Відносні й присвійні прикметники не ступенюються (форми залізніший, більш залізний, більш дерев'яний, нескінченніший, більш овечий, більш батьківський неможливі). Якісні прикметники можуть не мати ступенів порівняння. Це буває тоді, коли вони самі вказують уже на певну міру якості: премудрий («дуже мудрий»), завеликий («надто великий»), старезний («надзвичайно старий»), холоднуватий («трохи холодний»), тихесенький («дуже тихий»). Не ступенюються ті якісні прикметники, що позначають безвимірну ознаку (босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий). Не утворюються ступені порівняння і від якісних складних прикметників (світло-зелений, кисло-солодкий, чорноволосий) тощо.

Інше У поодиноких випадках вищий ступінь може вживатися в значенні найвищого. Найпоширенішим подібним випадком є сполучення «вища освіта» («вищий навчальний заклад», «вища школа», «виш»). У цьому випадку йдеться про найвищий ступінь освіти — понад середній й початковий. Інші приклади: «вища математика», «вища нервова діяльність», «вищі рослини», «вищий пілотаж».

Див. також Ступенювання Найвищий ступінь

Примітки