Воскресе́нська церква (до 1880 року — Різдва Богородиці) — православний храм Московського патріархату у смт Седнів Чернігівського району Чернігівської області.
Історія
Філарет Гумілевський у своєму нарисі з історії Седнева наводить запис у Євангелії московського друку 1688 року, що його «надал черниговскій полковник пан Яков Лизогуб, до храму Рождества Пресвятой Богородицы от его в месте Седневе новосозданном»Тарасенко О. Седнів у історико-статистичному опису Чернігівської єпархії архієпископа Філарета (Гумілевського) / О. Тарасенко // Містечко над Сновом: Збірник статей і матеріалів. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. — С. 171. і приписку самого Лизогуба про передачу цього Євангелія до Борзни: «а в Седневе до именованного храма моим коштом сооруженного иншіе два евангелія надане»Там само.. І далі Філарет Гумілевський зазначає: «Храм построен в 1690 г., как видно по акту 1692 г.». Також необхідно вказати, що у побудові храму Різдва Богородиці брали участь і місцеві жителі. А. Балика у своїй праці «Город Сновеск ныне м. Седнев» (1902) наводить розповідь місцевого старожила М. Шишки про те, що «баба его, по прозвищу Бакаювна, за деньги, когда была еще девочкой лет 11–13, носила цеглу (кирпич) на эту церковь, т.е., подносила ее рабочим, и получала от какой-то Гелёски, помагавшей постройке храма, по шелягу»Балика А. Город Сновеск ныне м. Седнев. Исторический очерк / А. Балика. — Чернигов, 1902. — C. 34.
1856 року біля храму коштом седнівського поміщика І. Лизогуба прибудована дзвіницяКурданов А. Новий літопис Седнева / А. Курданов // Містечко над Сновом: Збірник статей і матеріалів. — Ніжин: Вид-во «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 245..
17 березня 1880 року рішенням Консисторії храм перейменований з Різдва-Богородичного у Воскресенський.
У храмі знаходилися копії картин «Madonna de la Segiolla» Рафаеля, «Різдво Христове» Маротті та «Спаситель» Дольче. Місцеві ікони Спасителя та Різдва Богородиці були написані А. Лизогубом — близьким приятелем Т. Шевченка. До соборного храму містечка Седнів на початку ХІХ століття потрапив і оригінал портрету Феодосія Углицького кінця XVII століттяСамохіна Н. Рід Лизогубів в історії України / Н. Самохіна // Містечко над Сновом: Збірка статей і матеріалів. — Ніжин: спект-Поліграф", 2007. — С. 137.. Стіни всередині храму прикрашали розписи на біблійні теми з відповідними написами.
1924 року у криптах храму було виявлено понад 40 муміфікованих тіл небіжчиків, більшість з яких належала представникам родини Лизогубів. Збереженість тіл та історико-культурна цінність знахідок з їх трун викликали зацікавленість наукової громадськості на рівні Всеукраїнської академії наук.
1935 року Воскресенський храм був закритий і надалі використовувався як комораХалімонов Є. Свято-Воскресенська церква / Є. Халімонов // Містечко над Сновом: Збірник статей і матеріалів. — Ніжин: Вид-во «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 217..
У 80-х роках ХХ століття розпочалася відбудова та реставрація Воскресенського храму у Седневі. У грудні 1990 року внаслідок клопотання о. Євгенія (Халімонова) та віруючих Седнева Воскресенську церкву було передано новоствореній православній громаді. Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній настоятелем седнівського храму висвятив священика Є. Халімонова. Невдовзі з Києво-Печерської Лаври за участю настоятеля храму Є. Халімонова, М. Киселя та І. Пекура були привезені мощі одного з Лизогубів. Після панахиди труна з прахом була встановлена у склепі, де знаходиться і тепер. У храмі відновилося богослужіння. Зусиллями віруючих і священика було встановлено новий іконостас, відремонтовано клироси, придбано церковне начиння .
Архітектура У плані хрещата, дев'ятикамерна, одноверха (хоча седнівський краєзнавець Д. Кисіль на основі народних переказів стверджував, що куполи стояли і на чотирьох великих притворахКисіль Д. Ю. Історія Седнева. [Рукопис] // Родинний архів Н. І. Кисіль. — [б. м.]. [ХХ ст.].). Незвичайне композиційне вирішення: рамена хреста знижені, між ними — нижні камери; у середохресті — баня на високопіднятому двоярусному восьмигранному підбаннику. Фасади й підбанник декоровано ступінчастими нішами різної форми і профільованими карнизами. Стрілчасті вікна оформлено лиштвами традиційної чернігівської форми. Портали південної та північної прибудов мають два яруси, у верхніх ярусах яких — ніші складної форми, що призначалися для розписуКаленський М., Сидоренко І. Воскресенська церква / М. Каленський, І. Сидоренко // Звід пам'яток історії та культури України. Чернігівська область. — Чернігів: Десна Поліграф, 2015. — Вип. 1 : Чернігівський район / упоряд. Е. Ілляшенко, О. Коваленко, А. Подкур, О. Потапенко. — С. 121—122. ISBN 978-617-7323-27-2.
Див. також Лизогуби
Примітки