Фе́дір Базиле́вич (, Київ — , Львів) — український актор, співак (тенор)Роздуми на шляху життя / Левко Лукашевич. 1982. — С. 140., режисер, театральний діяч. Директор Ужгородського народного театру (1927—1929).
Життєпис У складі Української республіканської капели під диригуванням Олександра Кошиця побував з гастролями у багатьох європейських країнах.
1920 опинився в таборі для полонених воїнів Армії УНР у Йозефові (Чехія), де брав участь у таборовому театрі і навчався у Празькій консерваторії.
1922 прибув до Ужгорода, де до 1929 працював у Руському театрі товариства «Просвіта» як співак, актор, режисер, адміністратор і директор (1927—1929). У важкі для театру часи Федір Базилевич всіма можливими засобами пробував його рятувати.Хто сказав, що Ужгород — не театральне місто?
Перекладав для театру драматичні твори з чеської, польської та французької мов.
Через тиск чеської поліції був змушений переїхати в Галичину до м. Станіслав.
1930—1931 — на аматорській сцені у Львові.
Пішов із життя у Львові.У світі мистецьких чар / Володимир Морозюк. — 2003. — С. 31. Похований на старому Голосківському цвинтарі.
Режисерські роботи «На перші ґулі» С. Васильченка «Маруся Богуславка» М. Старицького «Комедія на мості» В. Кліцпери «Ляльки Віолети» А. Адама
Ролі Гервасій («Мартин Боруля» І. Тобілевича) Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) Гриць («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького) Панько («Сорочинський ярмарок» М. Старицького) Дмитро («Ясні зорі» Б. Грінченка) Степан («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького) Андрій («Катерина» М. Аркаса) Фауст («Фауст» Ш. Ґуно) Йожі («Циганський барон» Й. Штраусса) Каньо («Паяци» Р. Леонкавалло)
Примітки
Посилання Базилевич Федір / Й. О. Баглай esu.com.ua Базилевич Федір // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 т. Том 1: А-В / Редколегія — Кудрицький А. В. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — с. 129
Література Шерегій Ю. Нарис історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Пряшів; Л., 1993 Баглай Й. Життя під світлом рампи // Срібна Земля. 2000, 6 трав.