Оле́г Петро́вич Мосі́йчук ( 9 квітня 1960, с. Новопавлівка, Межівський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — український актор театру і кіно, режисер, народний артист України, головний режисер Тернопільського академічного драматичного театру імені Тараса Шевченка. Чоловік Ярослави Мосійчук.
Життєпис Народився на Дніпропетровщині, через півтора року після народження з батьками переїхав на ВолиньБатьки були родом з Волині. — у містечко Колки.
З дитинства маленький Олег перебував у середовищі творчих людей, спостерігав за театральною діяльністю батька, виконував свої перші ролі.
Після закінчення 8-го класу місцевої школи поїхав у Дніпропетровськ поступати в театральне училище.
У 1979 році закінчив Дніпропетровське театральне училище, в 1993 році — Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.
У 1982—1985 роках — актор Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Шевченка, в 1985-2000 роках — актор Рівненського українського музично-драматичного театру.
У 2000—2004 року — головний режисер Чернівецького музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської.
З 2004 року — головний режисер Тернопільського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка (зараз Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка).
Член Національної спілки театральних діячів України (1982).
Творча діяльність
Ролі в театрі Для того, щоб перерахувати всі ролі Олега Петровича в театрі, потрібно писати окрему статтю.
Про свою роботу актором у театрі він говорить таке:
Окремі ролі Гамлет (однойменна вистава В. Шекспіра), Стецько («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка), Месія — «Одержима. Оргія» Лесі Українки,Юхно-Лучка, М. Ярослава Мосійчук: «Почуваюся наче вільна, стрімка, грайлива ріка, яка має надійний берег» / Мар'яна Юхно-Лучка // НОВА Тернопільська газета. — 2016. — 21 жовтня.
Ролі в кіно — «Вир» (за однойменним романом Тютюнника), Київська кіностудія імені Олександра Довженко — Сергій Золотаренко — «Далі польоту стріли» — епізод «День Маргарити» (Одеська кіностудія) — Іван, мельник «Зарницы» «Це було під Рівним» (Свердловська кіностудія) — Приходько — «Один в полі» (студія «Захід-фільм») — Левко-кулеметник, воїн — «Брати. Остання сповідь» (студія «Пронто-фільм») — Войтко в похилому віці — «Стрімголов» (ІнсайтМедіа і Тато-фільм) — Дідусь — «Чорний ворон» (ТРК «Студія 1+1») — Яків Чорновус — «Сага» (телеканал «Україна») — Сергій Козак у старості — «Слов'яни» — Сокіл 2021 — «Кава з кардамоном» — Вітольд
Режисерські роботи в театрі (спектаклі) «Сльози Божої матері»; «Патетична соната»; «Лісова пісня»; «Тіль Уленшпігель»; «Казка про Моніку»; «Євангеліє від Івана»; «Кайдашева сім'я»; «За крок до тебе»; «Сльози Божої Матері», «Поминальна молитва», «Мазепа»; «Допоможи їм, Всевишній»; «Євангеліє …» «Мазепа» «Мартин Боруля» «Вуйцьо з крилами» «Тарас» та інші.
Спектаклі, які представлялись у 12 театрах України, користувались великим успіхом, а також на міжнародних фестивалях в США, Словаччині, Польщі та Румунії.
Режисерські роботи в кіно «Один в полі воїн», студія «Захід Фільм», Україна (2003).
Нагороди Заслужений артист України (1993); Народний артист України (2009); Премія Національної спілки театральних діячів України ім. М. Садовського (1997); Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (2002); Державна премія за видатні досягнення у галузі культури, літератури та мистецтва імені Леся Курбаса (2013); «Людина року-2008» у Тернопільській області; Номінант енциклопедичного видання «Видатні діячі культури і мистецтв Буковини»;«Видатні діячі культури і мистецтв Буковини». — Чернівці: Книги — ХХІ, 2010. — Вип. І. — С. 92-93. — ISBN 978-966-2147-82-7 Переможець багатьох міжнародних і всеукраїнських фестивалів в номінації «найкраща режисерська робота». Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2011)
Родина Батько, Петро Мосійчук – заслужений працівник культури України, все життя віддав театральній сцені.
Мати — вишивальниця. Вишивала не тільки сорочки, рушники, а також художні картини.
Брати: старший – архітектор, молодший – скульптор.
Примітки
Джерела Барна В., Волинський Б. Мосійчук Олег Петрович //
Посилання
Мосійчук О. П. Біографія Володимир Мороз. Олег Мосійчук про кіно і «АТО за театр» Олег Мосийчук: «Каждый мой новый спектакль — это новая жизнь» Создание художественного фильма «Луногон» Юхно-Лучка, М. «Вимріяла собі долю…» Народна артистка України Ярослава Мосійчук про найдорожче. — НОВА Тернопільська газета. — 2020. — 1-7 лип. — С. 10.