Андрі́й Іва́нович Франко́ (16 липня 1887, Львів — 22 квітня 1913, Львів) — український філолог, фольклорист, етнограф, перекладач. Найстарший син Івана Франка, його помічник і секретар.
Життєпис
Народився 16 липня 1887 року у Львові. Змалку ріс хворобливою дитиною, у зв'язку з чим пізніше пішов до школи та ходив в один клас із молодшим на два роки братом Тарасом. Зокрема, у 1901 році вони закінчили ІІб клас цісарсько-королівської Львівської академічної гімназіїЗвіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1900/1901. — Львів : З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарского, 1901. — С. 46 ., весною 1907 року — VIIIb, влітку отримали свідоцтва зрілостиЗвіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1906/1907. — Львів : З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарского, 1907. — С. 57, 75, 78..
У 1907 після закінчення гімназії разом із братом Тарасом вступив до Львівського університету на класичну філологію.
У період загострення хвороби Івана Франка (з березня 1908 року) був першим його помічником і секретарем, записував під диктовку наукові та художні твори (у співавторстві з батьком), робив переклади, коментарі, редагував тексти, вів листування батька.
Помер 22 квітня 1913 року. Похований на полі № 66 Личаківського цвинтаря.
Праці
Збірка поезій «Полин життя» (залишилась в рукопису) Вважається автором перекладу частини «Германа та Доротеї. Поеми з німецького народного життя з кінця XVIII віку» Гете.
Примітки
Джерела Листи Ольги Франко до синів Андрія і Тараса Франків / Публ. Н. Тихолоз // Дзвін. — 2009. — № 8. — С. 114—120. Тихолоз Н. НАЙДОРОЖЧИЙ ПОМІЧНИК (Згасла свічка Андрія Франка) // ФРАНКО: НАЖИВО / FRANKO: LIVE ©. Тихолоз Н. Згасла свічка Андрія Франка // Дзвін. — 2010. — № 8. — С. 113—121.