«Наміри» () — збірка критичних есе ірландського письменника Оскара Вайлда. Опублікована 1891 року.
До збірки ввійшли такі есе:
«Занепад брехні» () — в есе «доводиться», що мистецтво не виражає нічого, окрім самого себе; погане мистецтво виникає, коли ми звертаємося до життя і природи, а також те, що життя імітує мистецтво більше, аніж мистецтво життя.
«Перо, полотно та отрута» () — це захоплива літературна оцінка життя Томаса Гріффітса Вайнврайта () — талановитого живописця, мистецтвознавця, антиквара і вбивці.
«Критик як митець» () — в цьому есе відстоюється думка, що критика є важливою частиною творіння, а також те, що критик не мусить бути чесним, раціональним та щирим, а має мати «характер, гостро чутливий до краси».
«Істина масок» () — Вайлд повертається до теми мистецтва як до винахідного і творчого зображення. Це есе зосереджує свою увагу на масках, зміні зовнішнього вигляду та костюмах у Шекспіра.
Сприйняття І. Федоренко — рецензент «Літературно-наукового вісника» — позитивно оцінив збірку «Наміри»:
Джерела Intentions «Encyclopedia of the Essay» Tracy Chevalier
Примітки