FREEДОМ (UATV) — російськомовний канал державного українського іномовлення, який орієнтується на російськомовну аудиторію за кордоном.
Мета каналу — оперативно інформувати іноземну аудиторію про події в Україні, доносити правду про війну Росії проти України, протидіяти наративам ворожої пропаганди у світовому медіапросторі.
З 2015 по 2020 рік канал UATV мовив на базі Укрінформу як українське державне мультимовне іномовлення, що вело мовлення п'ятьма мовами: російською, українською, англійською, арабською та кримськотатарською. З січня 2020 по березень 2021 року канал UATV фактично не діяв, хоча де-факто канал мовив, ретранслюючи старий контент, який було створено у 2015—2020 роках. У березні 2021 року ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» (материнська компанія телеканалів Дім та UATV російською) перезапустило іномовлення як російськомовний телеканал державного іномовлення України під брендом UATV російською. Трансляція переформатованого каналу ведеться з використанням цілої низки методів розповсюдження: супутникове мовлення, кабельне мовлення та IPTV/OTT мовлення.
У 2021 році де-факто UATV був версією іншого державного телеканалу Дім, оскільки частина контенту UATV збігалась з контентом Дім/Дом (однак на телеканалі Дім/Дом є певні відмінності у програмі у порівнянні з UATV), згодом посилив інформаційну та публіцистичну складову.
10 березня 2022 року державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» спільно з деякими українськими медіагрупами почало виробництво і трансляцію інформаційного марафону FREEДОМ російською мовою. Марафон FREEДОМ виходив в ефір під логотипом UATV. У серпні 2022 року UATV змінив логотип на FREEДОМ.
Історія
UATV (початковий запуск як іномовник п'ятьма мовами, 2015—2020)
Ґенеза виникнення іномовлення UATV в Україні
Програма діяльності Кабінету Міністрів України, затверджена 11 грудня 2014 року, серед інших заходів «нової оборонної політики» називала запуск іномовлення до кінця 2015 року.
Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», схвалена Президентом 12 січня 2015 року, передбачала програму популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі.
Створення концепції окремого каналу іномовлення тривало принаймні з травня 2014 року, чим опікувалася заступник секретаря РНБО Вікторія Сюмар.
Міністр інформаційної політики України Юрій Стець проанонсував створення мовника Ukraine Tomorrow у лютому 2015 року. Він заявив, що канал «зможуть дивитися у багатьох країнах Європи і світу», а у фінансуванні готові допомогти посол США та низка фондів і бізнес-структур.
Проєкт закону «Про систему іномовлення України», що створював правові основи діяльності державного підприємства — іномовника, був унесений до парламенту Кабміном 13 липня 2015 року.
Перший проєкт пропонував утворити державне підприємство «Іномовна телерадіокомпанія України „Ukraine Tomorrow“» (ІНТУ) на базі державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба „Українське телебачення і радіомовлення“» та ТОВ «Банківське телебачення»ТОВ «Банківське телебачення» (БТБ) було створене колишнім главою Національного банку Сергієм Арбузовим у 2011 році ( ) і передане Мінінформполітики у серпні 2015 ( ) і підпорядкувати ІНТУ Мінінформполітики.
На початку серпня стало відомо, що міжнародна група компаній Group DF, підконтрольна українському олігарху Дмитру Фірташу, подала заявку на реєстрацію торгової марки УКРАЇНА ЗАВТРА / УКРАИНА ЗАВТРА / UKRAINE TOMORROW / UKRAINE MORGEN. Представники компанії сказали, що використовували цей бренд ще 2014 року для публічних заходів за участю ФірташаТак, наприклад, у березні 2015 року у Відні проходив міжнародний форум «Ukraine Tomorrow», організований Федерацією роботодавців України, очолюваною Фірташем ( ).. Group DF підтвердила свої ексклюзивні права на бренд у восьми класах за Міжнародною класифікацією товарів і послуг. Реєстрація бренду до 2025 року поширювалася на території 27 країн — членів ЄС та України.
За таких умов Юрію Стецю не залишалося нічого іншого, крім як змінити назву мовника. Так з'явився другий текст законопроєкту, поданий 26 листопада.
Мета каналу у 2015—2020 роках Метою створення каналу UATV було забезпечення доступу іноземної аудиторії до об'єктивної, актуальної та повної інформації про події в Україні, формування та підтримання позитивного іміджу України у світіПротягом року буде збільшено фінансування «Укрінформу» і здійснено рестарт каналу UATV — МІП — Детектор медіа, 9 Лютого 2016.
Ідеологічна політика каналу у 2015—2020 роках
Лейтмотивом утворення Ukraine Tomorrow від початку була потреба в протидії російській пропаганді в умовах гібридної російсько-української війни та необхідність ведення інформаційної війни.
Пояснювальна записка повідомляла про необхідність створення ефективного механізму інформування світової спільноти про актуальні події в Україні. На той час у світовому медіапросторі майже не було інформаційного продукту, що поширював би об'єктивну та актуальну інформацію про Україну. В результаті іноземці, українська діаспора та інші особи отримували інформацію з інших джерел, які нерідко подавали відомості про події в Україні у неповному обсязі або викривленого змісту. Наслідком цього було створення негативного іміджу України, що позначалося у різних галузях. Крім того, за браком інформації пересічні громадяни інших держав майже нічого не знали про Україну, а головне — про події, що відбувалися на її території внаслідок зовнішньої військової агресії. Водночас проти України активно застосовувався потужний медіаресурс, інформаційний вплив якого спрямований на викривлення реального стану справДив. пояснювальну записку до законопроєкту..
У розумінні законодавця, іноземне мовлення — це форма мовлення, скерована насамперед на інформування громадян інших країн про події в Україні, що здійснюється через трансляції інформаційних повідомлень, новин, різноманітних передач тощо. Таку функцію пропонується покласти на державне підприємство, яким є МПІУ.
Згідно з прийнятим законом, систему державного іномовлення України складали державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» та Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
МПІУ створювався у формі державного підприємства на базі державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба „Українське телебачення і радіомовлення“» і підпорядковувався Мінінформполітики.
МПІУ визначалася необхідністю інформування іноземної аудиторії, зокрема, українців за кордоном, а також аудиторії, що перебувала на тимчасово окупованих територіях України, територіях, де було запроваджено надзвичайний, воєнний стан та в районах проведення антитерористичних операцій.
Програми МПІУ вироблялися англійською мовою (не менше 50 %), а також іншими мовами залежно від доцільності та нагальності їхнього використання. МПІУ поширювало інформаційний продукт каналами супутникового й електронного мовлення та у мережі Інтернет.
Статут МПІУ затверджувався Мінінформполітики. Воно ж на конкурсній основі призначало генерального директора МПІУ і було розпорядником коштів. Була передбачена наглядова рада МПІУ. Фінансування системи державного іномовлення мало становити не менш як 0,06 % видатків загального фонду Державного бюджету за попередній рік. Закон запроваджував певні обмеження на рекламу на каналах мовлення МПІУ.
Запуск у 2015 році першої версії іномовлення UATV
Проєкт платформи презентований міністром інформаційної політики на засіданні Уряду 12 серпня 2015 року. Канал було створено відповідно до закону України «Про систему іномовлення України», ухваленого 8 грудня 2015 року. 17 вересня 2015 року державна ТРК «Всеукраїнська служба УТР» змінила у своїй ліцензії логотип УТР на UATV (UA|TV), хоча в ефірі застосовувався й логотип UA.
1 жовтня 2015 року о 12:00 відбувся запуск Мультимедійної платформи іномовлення України. Замість супутникового телеканалу «УТР» в ефірі стартував телеканал UATV. Він мовив із трьох супутників, Amos 3, Azerspace-1 та Galaxy 19, а також в Інтернеті на власному каналі в YouTube. 1 грудня 2018 року UATV з'явився на четвертому супутнику — Eutelsat 7WA — і став доступний глядачам Близького Сходу та Північної Африки. Офіційний запуск сайту UATV відбувся 5 лютого 2018 року.
+Результати голосування за проєкт закону про систему іномовлення України (№ 2334а) 8 грудня 2015 рокуФракціяЗаПротиВідсутніБлок Петра Порошенка112001611Народний фронт710037Опозиційний блок0112273Самопоміч230003Радикальна партія170004Воля народу110162Батьківщина140104Партія відродження602132Позафракційні2812109Разом2822187545 Закон України «Про систему іномовлення України» було прийнято Верховною Радою в другому читанні та в цілому 8 грудня 2015 року більшістю Ради (282-ма депутатами з 450-ти).
У лютому 2017 року телеканал перейшов на трансляцію з супутників Hot Bird 13C оператора Eutelsat<ref>МІП: «UA|TV» змінив оператора, який забезпечить іномовлення України якісним телевізійним сигналом по всій Європі / МІНІСТЕРСТВО ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ, 06.02.2017''</ref>. Зараз трансляція здійснюється через супутники Galaxy 19 (97.0 ° W), AsiaSat 5 (100.5 ° E), Hot Bird 13C (13.0 ° E), Eutelsat 7 West A (7,3 °W), а також в Інтернеті на власному сайті.
Тоді ж на каналі працювало близько 200 людей. Всього мало бути близько 400 співробітників.
Мовна політика каналу у 2015—2020 роках Спочатку планувалося створення чотирьох повноцінних мовних версій UATV, а саме англійською, українською, російською та кримськотатарськоюНацрада переоформила супутникові ліцензії УТР — іномовлення під управлінням МІП стартує через 2-3 місяці — Телекритика, 30.04.2015. На момент початку мовлення, у жовтні 2015 року, керівництво вирішило, що створення окремих мовних версій каналу було б занадто фінансово обтяжливим, тож урешті було прийняте рішення втілити формат, коли у певний часовий проміжок канал транслюється по черзі українською та російською мовамиUATV — Укрінформ, станом на 5 квітня 2016 рокуВ Україні запустили новий формат іномовлення — Корреспондент, 1 жовтня 2015Телепрограму Крим. Реалії скоро зможуть дивитися за кордоном — Мінінформполітики України — Крим Реалії, 10.11.2015. Пізніше, у лютому 2017 року, канал також додав мовлення кримськотатарською, арабською та англійською мовами. За словами Тетяни Попової, яка на момент запуску телеканалу UATV у жовтні 2015 року працювала заступником Міністра інформполітики й брала участь у запуску телеканалу як представник Міністерства інформполітики, вона ще в 2015-му виступала проти концепції іномовлення в тому вигляді, в якому її тоді ухвалили й тоді ще заявляла, що «ідея, що ми будемо мовити п'ятьма мовами [в межах одного каналу] — чиста мовна шизофренія. Ти включаєш канал і не знаєш, потрапиш на російську, арабську або англійську.»Перемогти пропаганду за 1 євро: Київ готує реванш Russia Today на Донбасі. belsat.eu/ua/, 17 грудня 2019
За час свого існування канал UATV не мав окремих повноцінних мовних версій (російської, української, англійської, арабської чи кримськотатарської) і всі варіанти йшли на одному каналі в різний час. Наприклад, станом на лютий 2017 року розклад основного денного випуску новин UATV був таким:Канал UATV, станом на 8 лютого 2017 року Російською: 11:00, 13:00, 15:00, 17:00, 19:00, 21:00 (шість разів на добу) Українською: 12:00, 14:00, 16:00 (тричі на добу) Англійською: 18:00, 22:00 (двічі на добу) Арабською: 23:00 (раз на добу) Кримськотатарською: 23:30 (раз на добу)
Крім новин, «UATV» також транслював програми та телесеріали власного виробництва. Станом на лютий 2017 року на каналі виходили такі програми: Російською: «Точки соприкосновения» (15 хв), «Ночь в музее» (15 хв), «Фьюжн Аккорд» (15 хв), «Про ет Контра» (20 хв), «Ровесник» (15 хв), «Мастер дела» (15 хв), «Про Арт» (15 хв), «Украина на вкус» (5 хв); Українською: «Зроблено в Україні» (15 хв), «Ніч у музеї» (15 хв), «Українські реформи» (10 хв), «Лабіринти історії» (15 хв), «Пишемо історію» (15 хв), «Полігон» (15 хв);