Зниження шкоди (зведення шкоди до мінімуму) — розділ політики охорони громадського здоров'я, спрямований на зменшення шкідливих наслідків, пов'язаних з різними людськими вчинками, як легальними, так і нелегальними. Політика щодо зниження шкоди застосовується для контролю різних типів поведінки, таких як використання рекреаційних наркотиків та безладне статеве життя. Критики даної стратегії, як правило, вважають, що вияв терпимості до асоціальної чи незаконної поведінки дає підстави для укорінення думки, що така поведінка є прийнятною, і, що деякі із заходів, запропонованих прихильниками стратегії, не знижують шкоду в довгостроковій перспективі.
Програми обміну голок знижують імовірність колективного використання шприців і застосування їх більше, ніж один раз споживачами героїну та інших наркотиків. Шприц-обмін може призвести до передачі інфекцій, таких як ВІЛ або гепатит С, що можуть поширюватися від користувача до користувача через повторне використання шприців, забруднених зараженою кров'ю. Деякі розробки «Needle and syringe programme» (NSP) та «Opioid Substitution Therapy» (OST) пропонують основи первинної медичної допомоги. Заклади допомоги виконання безпечних ін'єкцій мають юридично санкціоновану, медично перевірену інформацію, призначену для вирішення питань порушення громадського порядку, пов'язаного з вживанням наркотиків та забезпечення гігієнічного і вільного середовища для споживачів наркотиків. Даний сервіс забезпечує стерильне ін'єкційне обладнання, інформацію про наркотики та базову медичну допомогу, лікувальні заходи і доступ до медичного персоналу.
Опіоїдна замісна терапія — медична процедура заміни нелегальних опіоїдів, таких як героїн, на опіоїд з більш тривалою, але менш ейфоричною дією; зазвичай використовують взяті на медичний контроль метадон або бупренорфін. Інший підхід полягає у героїн-підтримуючій терапії, в якій людям із героїновою залежністю видаються медичні рецепти на фармацевтичний героїн (диацетилморфін). «Toronto's Seaton House» став першим притулком для бездомних в Канаді, який працює за принципом «контрольованого алкоголю», при якому клієнт отримує келих вина один раз на годину до того часу, поки персонал не вирішить, що він занадто п'яний, щоб продовжувати. Раніше бездомні питущі люди воліли залишатися на вулицях, шукаючи алкоголь в небезпечних речовинах, таких як рідина для полоскання рота, спирт або промислові продукти, що, в свою чергу, призвело до зростання кількості звернень до невідкладної медичної допомоги.
Велика кількість повідомлень у ЗМІ інформує користувачів про небезпеку водіння в нетверезому вигляді. Більшість споживачів алкоголю на даний момент обізнані про ці небезпеки і методи безпечного пересування, такі як автоматичне керування або «автопілот», і безкоштовні програми таксі, які скорочують кількість аварій, пов'язаних з кермуванням в нетверезому стані. Багато шкіл на сьогоднішній день забезпечують освіту щодо безпечного сексу для підлітків, які можуть жити статевим життям. Оскільки деякі підлітки вже ведуть статеве життя, заходи зі зниження шкоди підтримують сексуальну освіту, яка наголошує на використанні захисних засобів, таких як презервативи, для захисту від небажаної вагітності та хвороб, що передаються статевим шляхом. Починаючи з 1999 року в деяких країнах було легалізовано проституцію, наприклад, у Німеччині (2002) і в Новій Зеландії (2003).
Багато стратегій щодо скорочення шкоди були вдалими у зменшенні передачі ВІЛ-інфекції серед споживачів ін'єкційних наркотиків та людей у проституції. Інформування щодо ВІЛ-інфекції, проходження тестування на ВІЛ, використання презервативів і спрямованість на безпечний секс значно зменшує ризик для виникнення захворювання.
Наркотики У випадку рекреаційних наркотиків зниження шкоди висувається як корисний додаток до більш традиційних підходів скорочення попиту та пропозиції. Прихильники стверджують, що заборонні закони змушують людей страждати від хвороб і заподіювати шкоду; наприклад, змушуючи наркоманів отримувати наркотики невідомої якості з ненадійних кримінальних джерел та за високими цінами, тим самим збільшуючи ризик передозування і смерті. Сайт Erowid.org збирає і публікує інформацію і досвід з перших рук, повідомляючи про всі види наркотиків з метою освіти (потенційних) споживачів наркотиків.
У той час, як переважна більшість ініціатив зі зменшення шкоди від освітніх кампаній спрямовані на безпосереднє скорочення шкоди для здоров'я, пов'язаної з наркотиками, в Данії (у вересні 2013 року) був запущений унікальний соціальний проект, метою якого є зменшення фінансового тягара пов'язаного з незаконним вживанням наркотиків людьми з наркотичною залежністю. Майкл Олсен, який раніше був пов'язаний зі створенням закладів споживання наркотиків в Данії, оголосив про започаткування журналу «Illegal», який буде продаватися наркозалежними людьми в Копенгагені і районі Вестербро, і які зможуть використати прибуток від продажу на купівлю наркотиків. Олсен пояснив: «Ніхто ще не вирішив проблему наркоманії. Так чи не краще, щоб люди могли знайти гроші для купівлі наркотиків таким чином, а не через злочинність та проституцію?».
Програма обміну голок
Використання деяких заборонених наркотиків може включати використання голок для підшкірних ін'єкцій. У деяких районах (особливо в багатьох частинах США), вони доступні виключно за рецептом лікаря. У місцях, де доступність голок обмежена, споживачі героїну та інших наркотиків часто діляться шприцами і використовують їх більше, ніж один раз. У результаті інфекції, такі як ВІЛ чи гепатит С, можуть поширюватися від одного користувача до іншого через повторне використання шприців, забруднених зараженою кров'ю. Принципи стратегії по зниженню шкоди пропонують зробити такі шприци легко доступними або, принаймні, доступними через програми голок і шприців (NSP). У регіонах, де шприци надаються в достатніх кількостях, рівень розповсюдження ВІЛ-інфекції набагато нижчий, ніж в місцях, де їх постачання обмежене. У багатьох країнах користувачі забезпечуються обладнанням безкоштовно, інші вимагають деякої оплати або обміну брудних голок на чисті, звідси й походить назва програми.
Критична рецензія 2010 року виявила недостатню ефективність програми NSP у запобіганні передачі вірусу гепатиту C, відносну ефективність у запобіганні передачі ВІЛ і повну ефективність у зниженні ризикованої ін'єкційної поведінки. У численних експертизах програм з обміну голок було визначено, що в регіонах, де чисті шприци більш доступні, незаконне вживання наркотиків не вище, ніж в інших областях. Програми обміну голок скоротили частоту виникнення ВІЛ на 33 % в місті Нью Хевен (New Haven) і на 70 % в Нью-Йорку (New York City).
У Мельбурні окремі окраїнні локації міста, такі як Річмонд і Ебботсфорд, були центром використання і поширення героїну протягом тривалого періоду часу. Дослідницька організація Інституту Бернет у 2013 році у співпраці з «Yarra Drug and Health Forum», урядом міста Ярра і «Оздоровчим суспільним центром Північного Річмонда» завершили проект під назвою «North Richmond Public Injecting Impact Study» і рекомендувала 24-годинний доступ до стерильного ін'єкційного обладнання, враховуючи безперервну тенденцію до «широкого розповсюдження, частоти і впливу» незаконного вживання наркотиків в цих районах. У період між 2010 і 2012 роками було зафіксовано чотирьохразове збільшення рівня неналежної утилізації ін'єкційного обладнання в цих двох передмістях. В 2012 році у локації підпорядкованій місту Ярра (частинами котрого є Річмонд і Ебботсфорд), із урн громадської утилізації щомісячно збиралося 1550 шприців. Крім того, в період між 2011 і 2012 роками виклики швидкої допомоги на випадки передозування героїном були в 1,5 рази вище, ніж в інших регіонах Мельбурна (в цілому 336 випадків), а кількість арештів, пов'язаних з наркотиками в Північному Річмонді була утричі вище, ніж у середньому по країні. На додаток, дослідники Інституту Бернет брали інтерв'ю у працівників охорони здоров'я, жителів і місцевих торговців для відображення повної картини найбільш відвідуваних місць Північного Річмонда із вживанням ін'єкційних наркотиків.
28 травня 2013 Інститут Бернет оголосив у інтерв'ю ЗМІ, що він рекомендує 24-годинний доступ до стерильних шприців в передмісті Мельбурна, враховуючи тенденцію до продовження поширення наркокультури після більш ніж 10 років інтенсивних зусиль правоохоронних органів. В дослідженнях Інституту фахівці прийшли до висновку, що використання ін'єкцій в публічних місцях і неналежна утилізація ін'єкційних атрибутів на автостоянках, у парках, на пішохідних доріжках є типовими проявами для даного регіону. Більш того, люди, що вживають ін'єкційні наркотики ламають відкриті урни утилізації шприців для повторного застосування використаного ін'єкційного обладнання.
Британський державний орган, National Institute for Health and Care Excellence (NICE), запропонував нове положення на початку квітня 2014 року в зв'язку із збільшенням кількості молодих людей, що вживають ін'єкційні стероїди у Великій Британії. До цього, в 2009 році, NICE опублікувала рекомендації щодо обміну шприців, в якому дана програма не радилась до застосування для людей у віці до 18 років, але директор організації, професор Майк Келлі, пояснив, що в програмі задіяні «зовсім різні групи» людей. В оновленій директиві NICE рекомендував надання спеціалізованих послуг для «швидко зростаючої кількості користувачів стероїдів» і підтвердив, що голки повинні бути забезпечені для людей у віці до 18 років. Така інформація прозвучала в NICE-повідомленнях вперше за 15-річний період використання стероїдів з метою штучного розвитку м'язів.
Надання цілеспрямованої первинної медичної допомоги з найменшим рівнем втручання NSP і OST (Opioid Substitution Therapy) запропонували певні параметри щодо надання основної первинної медичної допомоги. Вони відомі як «спрямована первинна медико-санітарна допомога», так як ці заходи, насамперед, націлені на людей, що вживають ін'єкційні наркотики та/або «медична допомога з найменшим рівнем втручання» — оскільки вони долають поширені бар'єри, з якими клієнти часто стикаються, коли намагаються отримати медичну допомогу в традиційних закладах охорони здоров'я. Для отримання стерильного ін'єкційного обладнання клієнти часто відвідують NSP заклади, а для отримання фармакотерапії (наприклад, метадону, бупренорфіну) вони відвідують клініки OST; цю систему доцільно розвивати, щоб мати змогу запропонувати необхідну медичну допомогу. Такі вузькоспеціалізовані цільові заклади мають потенціал мінімізувати негативне ставлення клієнтів до медицини, через перешкоди, з якими вони стикались при звернені до традиційних установ. Надання доступних, прийнятних і раціональних послуг, які швидко реагують на потреби, важливі для даної спільноти, сприятиме зменшенню залежності від недоречної і економічно невигідної допомоги відділення невідкладної допомоги.
Заклади безпечного введення наркотиків
Кімнати споживання наркотиків (DCR) — юридично санкціоновані, медично перевірені об'єкти, призначені для вирішення питань громадського порядку, пов'язаного з вживанням наркотиків та забезпечення гігієнічного і безпечного середовища для їх споживачів.
Мета їх створення — забезпечення стерильним ін'єкційним обладнанням, інформацією про наркотики та первинну медичну допомогу, напрямки і методи лікування, доступ до медичного персоналу. Деякі пропонують консультування, гігієнічні та інші послуги для мігруючих і бідних осіб. Більшість програм забороняють продаж або купівлю нелегальних наркотиків. Багато з них вимагають посвідчення особи. Деякі обмежують доступ до місцевих жителів і застосовують інші критерії прийому, наприклад, обов'язковість споживання саме ін'єкційних наркотиків, але в цілому в Європі вони не виключають наркоманів, які споживають їх іншими шляхами.