Ярослав Іванович Дужий (, Перемишль, Польща — , Воррен, США) — український громадський діяч, меценат у США.
Біографія Дужий Ярослав Іванович народився 26 листопада 1923 року в місті Перемишль (нині Польща), де здобув загальну і середню освіту.
Навчався у Вищій ветеринарній школі у Львові (1942—1944). У 1944 році був заарештований гестапо. До 14 квітня 1945 року перебував у німецьких концентраційних таборах Кракова, Ґросс-Розен, Дора, Ельріх і Берген-Бельзен. Після визволення союзними віськами перебував у таборах для переміщених осіб у Баварії (Німеччина).
У 1949 році емігрував до Сполучених Штатів Америки. У 1952 році одружився з Ольгою Ляш. З 1953 року працював на заводі «Форд» у місті Детройт (штат Мічиган).
У 1956—1992 роках був співвласником корпорації «Силектрон», яка спеціалізувалася на виготовленні деталей для моторів ракет і літаків. З 1992 року — засновник корпорації «Енвотехсистем», що виробляла переносні лабораторії для контролю радіоактивності довкола атомних електростанцій в Україні.
Громадська та меценатська діяльність Ярослав Дужий був активним меценатом українських наукових і освітніх інституцій за кордоном та в Україні.
У 1970—1980 роках — президент Українсько-американської республіканської асоціації Мічиґану.
У 1985—1990 роках — голова Ліги українських політичних в'язнів німецьких концентраційних таборів.
1973—2002 рр. — голова Товариства Міттенвальдців.
Був одним із засновників фундації для української кафедри Гарвардського університету та видавничого фонду приУкраїнському науковому інституті Гарвардського університету. Голова Гарвардського проєкту від 1985 року.
Співав в Українській капелі бандуристів імені Тараса Шевченка (США), брав участь у гастрольних поїздках капели Україною у 1991 та 1994 роках.
Був багаторічним головою хору «Ватра» при Українському культурному центрі у Воррені.
Від початку відродження Національного університету «Києво-Могилянська академія» родина Дужих підтримувала університет фондами, ресурсами та фандрайзинговими ініціативами у США. У 2001 році родина передала до наукової бібліотеки НаУКМА свою родинну бібліотеку та архів.
Був членом редакційного комітету пропам'ятної книги «Міттенвальд. 1946—1951» (Воррен, штат Мічиґан, 2001).
Відзнаки Почесний доктор Українського вільного університету (2004) Медаль Святого Петра Могили Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2005) Громадська гуманітарна організація «Ґрадуанти Дітройту і Вінзору» визнала Я. Дужого «Українцем року» в штаті Мічиган (2005).
Примітки
Джерела