Протистояння Росії та Заходу — один з основних сучасних геополітичних конфліктів, під час якого Росія намагається відновити та розширити контроль над частиною світу та утримати за собою світову гегемонію, втрачену з розпадом СРСР та економічним занепадом.

Протистояння в своєму поточному стані стосовно країн Заходу розглядається як Друга холодна війна, стосовно України — як війна Росії проти України.

Передумови та рушійні сили протистояння

Протистояння в близькому історичному контексті

У найближчому історичному контексті сучасний конфлікт між Росією та Заходом виник після Другої світової війни і проявлявся в культурному, ідеологічному, економічному та непрямому військовому протистоянні СРСР та контрольованих СРСР країн з одного боку та країн західного капіталізму з іншого. Це протистояння завершилось економічним крахом СРСР, розпадом соціалістичного табору, а згодом — і розпадом СРСР.

На час існування СРСР основною рушійною силою конфлікту було змагання соціалістичної та капіталістичної систем, коли кожна з систем намагалась довести свої переваги не тільки технологічними та військо-технічними досягненнями, але й числом сателітів. При цьому протистояння економік, — унаслідок самодостатності економіки СРСР, — для СРСР не було критичним, але з наростанням технологічного відставання СРСР економічне протистояння поступово вийшло на перший план і досягло свого апогею під час нафтової кризи початку 1980-х, яка викликала стрімке падіння цін на нафту, — головного джерела валютних надходжень в СРСР. Яскравою ілюстрацією цього відставання став розгром сирійських підрозділів ППО та ВПС, вчинений ізраїльськими збройними силами в червні 1982 року в районі долини Бекаа. Сирійські війська були оснащені сучасними (на той час) зразками радянської техніки та керувались радянськими військовими. При проведенні цієї операції ізраїльтяни не втратили жодного літака.

Ще одним суттєвим аспектом протистояння є ставлення до прав людини. Для Заходу це питання є надважливим, оскільки в умовах капіталістичного виробництва забезпечення прав і свобод людини є основою конкуренції як рушійної сили західної економіки та основою економічного процвітання Заходу. Для СРСР, пізніше для РФ з домінуванням державного та олігархічного капіталу та виробництва питання прав людини завжди сприймалось як «буржуазна забаганка».

Сучасне протистояння

Ознаки У своєму сучасному вигляді конфлікт між РФ і Заходом поновився з початком підйому економіки РФ, викликаного зростанням світових цін на енергоносії — нафти та газу — та збільшенням надходжень від їх експорту. На цей час технологічне відставання РФ від країн Заходу стало критичним. Знаковими індикаторами такого відставання є сумнівні технологічні «досягнення» РФ, такі як єдиний за новітню історію РФ пасажирський літак «SSJ-100», 3/4 вартості якого створюється в країнах Заходу, «надсучасний суперкомп'ютер» «Эльбрус 2000», який виробляється на застарілому закордонному обладнанні та за застарілими технологіямиПК «Эльбрус» произвел бы фурор… в 1999 году , та військова електроніка зі збитого бомбардувальника Су-24, продемонстрована при публічному огляді «чорної скриньки», що відповідає рівню дитячої технічної творчостіАндрей Голубев. Мне стыдно за отечественную электронику! Опозорились на весь мир… .

Відмінною рисою сучасного протистояння є його активізація в інформаційному та кібернетичному просторі. Знаковими складовими цього протистояння є щедре фінансування РФ ведення пропаганди через власні або підконтрольні інформаційні засоби за кордономРоссия увеличила расходы на пропаганду в Европе на 120 млн евро та проведення кібератак на комп'ютери суспільних та урядових організацій ЗаходуКибератака на партию Хиллари: след русских хакеров? .

Мета та заходи сторін Основна мета РФ в сучасному протистоянні — змусити країни західних демократій до істотних поступок РФ. Одним із шляхів змусити Захід до цих поступок є створення на кордонах країн заходу зони нестабільності та спричинення нестабільності всередині країн Заходу через орієнтовані або фінансово зацікавлені у такій орієнтації політичні (у тому числі радикальні) та фінансово-промислові групи.

Основна мета Заходу у цьому протистоянні полягає у збереженні єдиної політики, яка дозволить і надалі зберігати збалансовані та взаємовигідні політичні та економічні стосунки між країнами Заходу в умовах намагань РФ створити осередки нестабільності в окремих країнах Заходу та у міждержавних відносинах між країнами. Одним із чинників, що дозволяє проводити таку єдину політику є своєчасне визнання керівництвом окремих країн та міжнародних організацій загрози, яку становить політика РФ. В межах визначення та визнання цієї загрози стосовно РФ введені економічні санкції. Крім того, окремі країни Заходу визнають РФ як загрозу їх національній безпеці.

Наслідком визнання загрози РФ стало масштабне перегрупування військових сил на територію країн східної Європи, проведене після початку збройної агресії РФ проти України. 18 грудня 2017 Адміністрація Президента США Дональда Трампа визнала РФ загрозою у новій стратегії нацбезпеки США.

Рушійні сили протистояння Досягнення у сферах сучасних технологій з виробництва нових матеріалів та створення екологічно чистих джерел енергії призвели до поступового зменшення ролі традиційних вуглеводневих джерел енергії та перерозподілу сфер впливу глобальних політичних гравців на користь технологічно розвинутих країн та за рахунок країн, економіка яких базується на видобутку вуглеводнів. Доля вуглеводнів в економіці РФ тривалий час була значною, і можливо навіть більшою, ніж це представляла державна статистика. Як наслідок, з 2012 року економіка РФ попри високі на той час ціни на енергоносії й відсутність торговельних обмежень почала демонструвати ознаки входження у рецесію. За цих умов політикум РФ обрав шлях на провокування мілітаристських і шовіністичних настроїв у внутрішній політиці та дестабілізацію ринків нафти і газу у зовнішній для отримання, а згодом відновлення надприбутків від високих цін на енергоносії.

Як наслідок, основною рушійною силою сучасного конфлікту стали не наукові, технологічні та військово-технічні досягнення, яких у сучасної РФ немає, і не боротьба за ринки збуту, оскільки через технологічне відставання основним експортним товаром РФ стали енергоносії, — основною рушійною силою сучасного протистояння все більше стає боротьба за контроль над митними надходженнями від ринків збуту. Це підтверджується, насамперед, тими зусиллями, які РФ докладала і докладає на розширення Митного союзу. При цьому, відповідно до стану своєї економіки, РФ фактично відстоює власний шлях розвитку, який базується на збереженні технологічної відсталості сателітів, які за цих умов будуть забезпечувати стабільний попит на її ресурси — нафту та газ — за цінами, які встановлює РФ; та передбачає збереження та розширення ресурсної бази. На противагу шляху РФ країни Заходу зацікавлені в сталому розвитку сателітів РФ, що розширює для Заходу можливості збуту насамперед високотехнологічної продукції.

Складові глобального протистояння

«Енергетична наддержава»

Однією з перших відкритих заяв про небажання миритися з поточним статусом РФ як одного з аутсайдерів світової політики є Мюнхенська промова Путіна на Мюнхенській конференції з питань безпеки від 10 лютого 2007, у якій президент РФ В. В. Путін висловив своє несприйняття «однополярності» сучасної світової політики та місця та ролі РФ в сучасному світі з урахуванням нинішніх реалій і загроз.

На момент виголошення Мюнхенської промови РФ дещо виправила своє фінансове становище завдяки надвисоким цінам на енергоносії, насамперед, на нафту (термін «енергетична наддержава» вперше був введений в РФ роком раніше). Надвисокі прибутки дозволили РФ менше зважати на реакцію країн Заходу, як наслідок, у серпні 2008 РФ перейшла до відкритої агресії проти Грузії.

Демонстрація глобальної військової присутності В серпні 2007 Володимир Путін заявив про відновлення польотів стратегічної авіації. Заява була зроблена в ході спільних бойових навчань країн Шанхайської організації співробітництва, що проходили в Челябінській областіНафталиновая атака на Запад .

Війна в Грузії

Успішні реформи в Грузії, проведення яких почалось з обранням президентом Міхеіла Саакашвілі, та активна підтримка Грузії країнами західних демократій (насамперед США) могли призвести до виходу Грузії з-під контролю Москви. 8 серпня 2008 року заздалегідь підготовлений РФ конфлікт перейшов у відкрите збройне протистояння з регулярними військами РФ. В результаті Грузія втратила частину своєї території, реформи загальмувались, а до влади в Грузії прийшли політики РФ.

Війна в Україні

РФ розпочала боротьбу за утримання України в сфері свого контролю з перших років незалежності України. Так, за словами першого Президента сучасної України Леоніда Кравчука, Президент РФ Борис Єльцин заявляв в 1993 році, що РФ ніколи не відпустить УкраїнуРоссия никогда не отпустит Украину — Кравчук .

Зважаючи, що спроби тиску на Україну наразилися на опір частини українського політикуму та українського суспільства та не маючи інших важелів впливу на Україну, РФ на початку 2014 року вдалася до прихованої та відкритої збройної агресії проти України, яка призвела до збройного протистояння між Україною з одного боку та нерегулярними і регулярними військовими формуваннями РФ з іншого.

Одночасно РФ розпочала масштабну інформаційну війну. Одним з її прикладів, за оцінками британської розвідки MI6, стала надзвичайно інтенсивна, багатоканальна пропаганда, спрямована на переконання світової спільноти у тому, що РФ не несе відповідальності за збитий літак MH17, хоча у переважної більшості фахівців не викликає сумніву, що військові РФ доставили і потім повернули до РФ ракетну пускову установку.

Міграційна криза в Європі

У середині вересня 2015 окремі ЗМІ звернули увагу на зв'язок між початком активізацією РФ в Сирії та різким зростанням числа мігрантів з Сирії до країн Західної ЄвропиIs Russia helping Assad to send the refugees to Germany? «Хитрецы» Асад и Путин . Зв'язок між активізацією РФ в Сирії також відзначив глава МЗС Великої Британії Філіп Хеммонд, який заявив, що через втручання РФ в Сирії ситуація стає більш складною: «Я думаю, ми повинні обговорювати це в рамках більш серйозної проблеми — імміграції, гуманітарної кризи в Сирії і необхідності перемоги над „Ісламською державою“»Кризис в Сирии усугубляется из-за участия России, — глава МИД Великобритании Хаммонд .

Війна в Сирії

7 жовтня кораблі Каспійської флотилії завдали удару крилатими ракетами по об'єктах на території Сирії з відстані 1500 км. За словами військових РФ 4 ракетні кораблі здійснили 26 пусків крилатих ракет морського базування «Калібр»Дальність польоту цих ракет є значно меншою, ніж відстань від Каспію до Сирії по 11 цілях. Пуски здійснені з ракетних кораблів «Дагестан», «Град Свіяжськ», «Великий Устюг» і «Углич». І хоча офіційно ці ракетні удари були здійснені на підтримку наступу військ Башара Асада в провінції Хама, реального військового сенсу робити це не було. Натомість, пуски ракет «Калібр-НК» мали показати всьому світові здатність вражати цілі на великій відстані (до зони ураження ракет Каспійської флотилії потрапляють майже весь Аравійський півострів, центральна Азія, тощо). Ця демонстрація сили була заявкою про паритет можливостей і відповіддю на американські ракети MIM-104 Patriot.