Це́рква Свято́го Микола́я — чинна дерев'яна церква Верховинського благочиння Коломийської єпархії Православної церкви України у с. Барвінків Верховинського району Івано-Франківської області. Пам'ятка архітектури національного значення.
Історія Попередня дерев'яна церква походила, ймовірно, з XVIII ст., адже метричні книги зафіксовані ще з 1776 року. Церква, яка збереглася до сьогодні, зведена у 1867 році, наступного року освячена. Була парафіяльною. У радянський період дахи церкви частково були під гонтами. Пам'ятка архітектури національного значення. Нині церква в користуванні православної громади.
Святиня знаходиться посеред села, 170 м на захід від головної дороги, на рівній ділянці біля забудови.
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1143).
Архітектура Територія церкви оточена кам'яним муром. Дзвіниця поруч, більш свіжа з сиротливим дзвоном-одинаком. У народі її називають церква-світлофор, через кольорові барви. Будівля середніх розмірів, невисока, дерев'яна, типового планування (на основі хреста). Поставлена на кам'яний підмурівок. Ризниця об'єднана з вівтарною частиною церкви. Її опоясує широке опасання, покрите гонтами. Згідно з фото, складається враження, що з гонтів здирають фарбу. Також гонтами побиті стіни над опасанням, а під опасанням зберегли з відкритих брусів. План відрізняється укороченими бічними гілками, витягнутий по осі схід-захід. Три входи в споруду (західний і два південних) акцентовані мальовничими ґаночками-галереями, прикрашеними різьбленими стовпчиками. Зруби бабинця та східної частині перекриті скатними дахами.
Всередині храм вражає простором і масштабами. Іконостас на вигляд старий, принаймні з часів побудови. Розписи, хоч і дещо наївні, виконані явно професійним художникомМиколаївська церква (1867 р.) (Барвінків).
Ще особливість барвінківської церкви — вона має два відкритого типу ґанки (один із заходу, другий — з півдня), які мають декоративну дерев'яну огорожу. Низький світловий восьмерик вкритий верхом з ліхтарем і маківкою на вершині. Силует церкви підкреслюють два маленькі верхи на краях гребенів дахів бабинця і вівтаря. Дерев'яна дзвіниця не збереглася — замість неї мурована чотириаркова з одним дзвоном. До східного обсягом зі сходу примикає зруб. Пам'ятка відноситься до характерних витворів гуцульської школи народної дерев'яної архітектури.
Джерела Слободян В. Дерев'яна церква св. Миколи 1867 р. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 90 Миколаївська церква 1867 р. Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект). — Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3 Миколаївська церква. Пам'ятники містобудування та архітектури УРСР. — К .: Будівельник, 1985, т. 2, с. 220
Примітки
Посилання Дерев'яні скарби України під загрозою знищення. Фото