Бори́с Ку́зьмович Пилипе́нко (народився 18 липня 1892 р. в м. Чернігів — розстріляний в урочищі Сандармох, Карелія) — український етнограф, мистецтвознавець і художник.
Життєпис Уродженець Чернігівщини, він здобув освіту в Чернігівській гімназії та на юридичному факультеті київського Університету св. Володимира і ще змолоду захопився старовиною та мистецтвом. Б. Пилипенко взяв безпосередню участь у створенні й діяльності Чернігівського етнографічного музею, а після об'єднання в 1923 р. всіх музейних закладів міста завідував у Чернігівському державному музеї етнографічним відділом. Він також очолював етнографічну секцію Чернігівського наукового товариства, яке об'єднувало місцевих дослідників і краєзнавців. Водночас він викладав історію мистецтва й архітектури в Чернігівському інституті народної освіти й Чернігівському індустріальному технікумі.
У 1926 р. Б. Пилипенко переїхав до Харкова, де поєднував роботу у Всеукраїнському соціальному музеї ім. Артема з навчанням в аспірантурі на Кафедрі історії української культури під керівництвом академіка Дмитра Багалія. В аспірантурі навчався разом з Яковом Риженком, Андрієм Ковалівським, К. Г. Червяком та іншими молодими вченими. Навесні 1928 р. захистив дисертацію на тему «Млинарство на Чернігівщині», був науковим співробітником. Крім того, брав активну участь у художньому житті, очолював Харківську філію Асоціації художників Червоної України.
На зламі 1920—1930-х років Б. Пилипенко працював у Всеукраїнському історичному музеї ім. Тараса Шевченка в Києві (1929—1933), входив до Наукової експедиції з дослідження Полісся, якою керував О. Оглоблин. У лютому 1933 р. Б. Пилипенко був заарештований і звинувачений у причетності до так званої Української військової організації, але за недоведеністю складу злочину згодом звільнений. Деякий час перебував на посаді наукового співробітника Всеукраїнського музейного містечка, утвореного на території Києво-Печерської лаври.
У квітні 1935 р. Б. Пилипенка заарештували вдруге — цього разу йому разом із М. Зеровим, М. Вороним, П. Филиповичем та іншими відомими діячами української культури інкримінували підготовку терористичних актів проти компартійних очільників України.
Військовий трибунал Київського військового округу в лютому 1936 року засудив Б. Пилипенка до семи років виправно-трудових таборів. Покарання він відбував на Соловках, але закінчення терміну не дочекався. На початку листопада 1937 р. на підставі рішення «трійки» Управління НКВС по Ленінградській області його розстріляли в урочищі Сандармох поблизу Медвежої Гори (нині м. Медвеж'єгорськ у Карелії).
Реабілітований посмертно Військовою колегією Верховного суду СРСР 23 січня 1958 року.
Творчість Автор низки робіт образотворчого мистецтва, яких, вочевидь, мало збережено. Картини «Селянин», «Розправа на селі» в 1930-х роках перебували у спецфонді одного з державних музеїв у КиєвіШевченко С. В. Борис Пилипенко: художник без картин... // Імперія терору. — К. : Фенікс, 2021. — С. 45.. Імовірно, Б. Пилипенко — автор портрета ув'язненого на Соловках художника-аматора Івана Феліціановича Дембського (олівець, 1936) — цей твір зберегли родичі Дембського й 2007 року передали до Музею і громадського центру ім. Андрія Сахарова в МосквіШевченко С. В. Борис Пилипенко: художник без картин... // Vector News. — 2020. — 15 квітня..
Примітки
Джерела та література Нестуля О. О. Мистецтво було його мрією: (Б. К. Пилипенко) // Репресоване краєзнавство: (20—30-ті роки). — Київ; Хмельницький, 1991. — С. 238—244. Верба І. Пилипенко Борис Кузьмович // Українські історики ХХ століття: Бібліографічний довідник. — Київ; Львів, 2003. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 255—256. Білокінь С. Нові студії з історії большевизму; 2-е вид. — К., 2007. — С. 238. Остання адреса: до 60-річчя Соловецької трагедії / Упоряд. П. Кулаковський, Г. Смірнов, Ю. Шаповал. — К., 1997. — Т. 1. — С. 186. Шевченко С. В. Соловецький реквієм. — К. : Експрес-Поліграф, 2013. Шевченко С. В. Борис Пилипенко: художник без картин... // Імперія терору. — К. : Фенікс, 2021. — 368 с. — С. 36—45, 306. ISBN 978-966-136-780-6
Посилання Пилипенко Борис Кузьмич (1892) // Открытый список жертв политических репрессий в СССР