Блінов Петро Олександрович (; , Пекшур, Вятська губернія, Російська імперія — , Павлищево Смоленської області РРФСР) — удмуртський письменник, журналіст.
Біографія Блінов Петро Олександрович народився 17 (30) грудня 1913 року у присілку Пекшур, Вятська губернія, Російська імперія (тепер — Увинський район Удмуртської Республіки Російської Федерації). Ріс із вітчимом у присілку Сюрзі Селтинського району. 1931 року закінчив Новомултанський педагогічний технікум, де брав участь у роботі самодіяльного театру. Учився у Літературному інституті імені Горького заочно.
Працював літературним співробітником у газеті політвідділу Селтинської машинно-тракторної станції, у редакціях удмуртських газет «Удмурт коммуна» (спецкор у 1934—1935, 1939—1940 роках) та «Егит большевик» («Молодий більшовик») (редактор, 1940—1941 роки).
З 1936 по 1938 роки служив у конвойних частинах НКВС. 1939 року вступив до КПРС, став членом Спілки письменників СРСР. Добровольцем пішов у Червону армію, в Красноуфимську закінчив курси політруків, брав участь у боях за Калугу.
Петро Блінов загинув від бомбардування 7 січня 1942 року під присілком Павлищево Смоленської області РРФСР (тепер — Калузька область).
Творчість Під час навчання у Новомултанському педагогічному технікумі почав писати. 1932 року у журналі «Молот» вийшов його твір «Повість про сироту» (). У піонерській газеті «Дась лу!» («Будь готовий!») була опублікована його п'єса «Я з більшовиками» ().
1940 вийшла перша частина його роману «Жити хочеться» (), який описує життя безпритульного. Роман було перекладено російськоюЖить хочется, Ижевск, 1960; Жить хочется: Роман / Пер. Н. Ермолаевой. Устинов: Удмуртия. 1987. Друга частина вважається втраченою.
Переклав соціальну драму «Рідня» () Івана Персонова для Удмуртського театру. Також переклав розділи із роману «Тихий Дон» Михайла Шолохова.
Ушанування пам'яті У селищі Ува письменнику поставили бюст (автор — Л. Мордвін) біля школи № 4. Також іменем Петра Блінова названо бібліотеку в Іжевську.
1949 року драматург Л. Перевощіков створив п'єсу «Жити хочеться» за романом письменника, її ставив Удмуртський театр. Поет Афанасій Лужанін написав вірш «Політрук Блінов». В 1956 році М. Лямін опулікував присвячений йому нарис «Гаряче серце» ()Лямин М. Зырдыт сюлэм // Лямин М. Вунэтонтэм аръёс: Очеркъёс. — Ижевск, 1956. — С. 3 — 14.. Драматург та письменник Гнат Гаврилов написав вірш «Я пройшов смоленською землею» ().
Примітки