Global 200 — рейтинговий список екосистем (наземних, прісноводих і морських), що виділяє найважливіші для збереження регіони на думку Всесвітнього фонду дикої природи. У рейтингу використовується поняття «екорегіони» — великі області відносно однорідного клімату, для яких характерні природні угруповання, що є місцем проживання визначених біологічних видівwe work/doc92/page1 Екологічні регіони «Global 200».
Фонд надає кожному регіону один з наступних статусів: критичний (що перебуває під загрозою зникнення) уразливий відносно стабільний (неушкоджений)
Понад половина регіонів в Global 200 відмічена як такі, що перебувають під загрозою зникнення.
Походження WWF визначив 867 наземних, прісноводих і морських екорегіонів усієї поверхні Землі. Метою цієї системної класифікації є забезпечення повного спектра екосистем до збереження і розвитку. З них WWF вибрав 200 глобальних екорегіонів, як найважливіших для збереження глобальної біорізноманітності. Список Global 200 насправді містить 238 екорегіонів, з яких 142 становлять наземні, 53 прісноводі і 43 морські.
Екологи, зацікавлені у збереженні біорізноманітності, в основному зосередили увагу на збереженні вологих тропічних і широколистяних лісів, оскільки вважається, що вони служать місцем існування половини усіх видів на Землі. З іншого боку, WWF визначили, що більше усеосяжна стратегія для збереження глобальної біорізноманітності повинна також розглянути другу половину видів, і екосистеми, що підтримують їх існування.
Було встановлено, що деякі з місць перебування, такі як середземноморські ліси, рідколісся і чагарникові біоми, схильні до більшої загрози, ніж тропічні ліси, і, отже, вимагають погоджених дій з їх збереження. WWF вважає, що «попри те, що дії зі збереження екорегіону як правило відбуваються шляхом збереженням на рівні країни, екологічні процеси (наприклад, міграція) не відповідають політичним кордонам», тому стратегія по збереженню екології повинна проводитися на рівні екорегіону.
Класифікація Історично, зоологи і ботаніки розробляли різні системи класифікації, що беруть до уваги світові угруповання рослин і тварин. Дві світові системи класифікації, які найчастіше використовуються сьогодні, були узагальнені Міклошем Удварді в 1975 році.
Поверхні суші Землі можна розділити на вісім біогеографічних областей (які раніше називалися царствами, тепер називаються WWF екозонами), які представляють основні наземні угруповання рослин і тварин. Система біомів класифікує світ на типи екосистем (наприклад, ліси, луги тощо), ґрунтовані на кліматі і рослинності. Кожна біогеографічна область містить декілька біомів, і кожен з біомів знаходиться в декількох біогеографічних областях. Систему біогеографічних провінцій було розроблено з метою визначення конкретних географічних районів у кожній біогеографічній області, які мають послідовний тип біому, і розділяють окремі угруповання рослин і тварин. Система WWF є подальшим удосконаленням системи біомів (який WWF називає «основними видами середовища існування»), біогеографічних царств, і біогеографічних провінцій (схема WWF розділяє більшість біогеографічних провінцій на дещо дрібніші екорегіони).
Процес відбору На основі повного списку екорегіонів, Global 200 включає усі основні типи місць існування (біомів), усі типи екосистем, і види з усіх основних типів місць існування. Він зосереджений на кожному основному типі місця існування на усіх континентах (наприклад, тропічних лісах і коралових рифах). Реєстр використовує екорегіони як одиницю масштабу для порівняння. Всесвітній фонд дикої природи стверджує, що екорегіон можна розглядати як одиницю збереження екології на регіональному рівні, оскільки вони відповідають аналогічним біологічним співтовариствам.
Вибір Global 200 спирався на широкі дослідження 19 наземних, прісноводих і морських основних типів місць існування. Вибір екорегіонів був ґрунтований на аналізі видової різноманітності, ендемізму видів, унікальності вищих таксонів, незвичності екологічних або еволюційних явищ, і глобальної рідкості конкретного біому.
Список екорегіонів Global 200 є найкориснішим для природоохоронної діяльності на регіональному рівні: перешкоджанні місцевому вирубуванню лісів, знищенню боліт, деградації ґрунтів тощо. Проте, деякі явища, наприклад міграції птахів або китів, залежать від складніших параметрів, таких як атмосферні течії і динаміка пелагічних зон, не використовуваних для створення поточної бази даних. Це вимагає збору додаткової інформації і координації зусиль між декількома екорегіонами. Проте, Global 200 може допомогти в цьому, шляхом виявлення місця існування об'єктів і місць відпочинку для мігруючих тварин.
Global 200: Наземні екорегіони
Тропічні і субтропічні вологі широколистяні ліси
Афротропіка Вологі Гвінейські ліси AT0111 Східногвінейські ліси AT0114 Гірські гвінейські ліси AT0130 Західногвінейські рівнинні ліси Конголезькі дощові ліси AT0102 Атлантичні екваторіальні прибережні ліси AT0107 Кросс-Санаго-Біокські прибережні ліси AT0127 Ліси Сан-Томе, Принсіпі та Аннобону Ліси Камерунського нагір'я AT0103 Ліси Камерунського нагір'я AT0121 Гірські ліси Камеруну та Біоко Північносхідні низовинні ліси Конго AT0124 Північносхідні низинні ліси Конго Низинні ліси Центрального Конго AT0104 Низинні ліси Центрального Конго AT0110 Болотяні ліси Східного Конго Вологі ліси західного Конго AT0126 Низинні ліси Північно-Західного Конго AT0129 Болотяні ліси Західного Конго Гірські ліси рифту Альбертіна AT0101 Гірські ліси рифту Альбертіна Прибережні ліси Східної Африки AT0125 Прибережні мозаїчні ліси Північного Занзібару-Інямбане AT0128 Прибережні мозаїчні ліси Південного Занзібару- Інямбане Східні дуга гірських лісів (Кенія, Танзанія) AT0108 Гірські ліси Східної Африки Низовинні і субгумідні ліси Мадагаскару AT0117 Низовинні ліси Мадагаскару AT0118 Субгумідні ліси Мадагаскару Вологі ліси Сейшельських і Маскаренських островів AT0113 Ліси внутришніх островів Сейшел AT0120 Маскаренські ліси
Австралазія Вологі ліси Сулавесі AA0123 Низовинні дощові ліси Сулавесі AA0124 Гірські дощові ліси Сулавесі Вологі ліси Молуккських островів (Індонезія) AA0106 Вологі ліси Халмахери Низовинні ліси півдня Нової Гвінеї AA0122 Низовинні дощові ліси півдня Нової Гвінеї Низовинні дощові ліси півночі Нової Гвінеї AA0116 Низовинні дощові ліси та прісноводних боліт півночі Нової Гвінеї Вологі ліси островів Соломонових-Вануату-Бісмарк AA0126 Дощові ліси Вануату Тропічні дощові ліси Квінсленду AA0117 Тропічні дощові ліси Квінсленду Вологі ліси Нової Каледонії AA0113 Дощові ліси Нової Каледонії Ліси Лорд-Хау-Норфолку AA0109 Субтропічні ліси Лорд-Хау
Індомалая Гірські дощові і вологі широколистяні ліси Південно-Західної Гати IM0150 Вологі широколистяні ліси Південно-Західної Гати IM0151 Гірські дощові ліси Південно-Західної Гати Вологі ліси Шрі-Ланки IM0154 Низовинні дощові ліси Шрі-Ланки IM0155 Гірські дощові ліси Шрі-Ланки Субтропічні вологі ліси Північного Індокитаю IM0137 Субтропічні вологі ліси Північного Індокитаю Вологі ліси Південно-Східного Китаю, Хайнань IM0149 Вічнозелені субтропічні ліси Південного Китаю та В'єтнаму IM0169 Мусонні дощові ліси острова Хайнань Тайваньські гірські ліси IM0172 Субтропічні вічнозелені ліси Тайваню Вологі ліси Чионгшону (Камбоджа, Лаос, В'єтнам) IM0136 Дощові ліси Північного Чионгшону IM0152 Гірські дощові ліси Південного Чионгшону Низинні і гірські ліси Суматранських островів IM0157 Суматранські ліси прісноводних боліт IM0158 Суматранські низовинні дощові ліси IM0159 Суматранські гірські дощові ліси IM0160 Суматранські ліси торф'яних боліт Філіппінські вологі ліси IM0114 Дощові ліси Негрос-Панай IM0122 Гірські дощові ліси Лусону IM0123 Дощові ліси Лусону IM0128 Гірські дощові ліси Мінданао IM0129 Дощові ліси Східного Мінданао та Вісайських островів IM0130 Дощові ліси Міндоро IM0156 Дощові ліси Сулу Вологі ліси Палавану IM0143 Дощові ліси Палавану Вологі ліси Кая-Танітаї IM0119 Гірські дощові ліси Кая-Карен IM0163 Напіввічнозелені дощові ліси Південного Таїланду-Тенассеріма Низинні і гірські ліси Малайського півострова IM0144 Гірські дощові ліси Малайського півострова IM0145 Ліси торф'яних боліт Малайського півострова IM0146 Дощові ліси Малайського півострова Низовинні та гірські ліси Борнео IM0102 Низовинні дощові ліси Борнео IM0103 Гірські дощові ліси Борнео IM0104 Ліси торф'яних боліт Борнео Ліси архіпелагу Нансей (Японія) IM0170 Субтропічні вічнозелені ліси островів Нансей Вологі ліси Східного Декану (Індія) IM0111 Вологі широколистяні ліси східного Нагір'я Вологі ліси Нага — Маніпурі — Чин (Бангладеш, Індія, М'янма) IM0109 IM0120 Вологі листяні ліси долини нижнього Гангу IM0131 Дощові ліси Мізорама-Маніпура-Качина Вологі ліси Кардамонових гір IM0106 Дощові ліси Кардамонових гір Гірські ліси Західної Яви IM0167 Гірські дощові ліси Західної Яви Тропічні вологі ліси Мальдів — Лакшадвіп — Чагос IM0125 Тропічні вологі ліси Мальдів— Лакшадвіп— Чагос
Неотропіка Вологі ліси Великих Антильських островів NT0120 Вологі ліси Куби NT0127 Вологі ліси Гаїті NT0131 Вологі ліси Ямайки NT0155 Вологі ліси Пуерто-Рико Таламаканські-Істмійські Тихоокеанські ліси NT0167 Гірські ліси Таламанки Вологі ліси Чоко — Дар'єну NT0115 Вологі ліси Чоко та Дар'єну Гірські ліси Північних Анд NT0145 Гірські ліси Північно-Західних Анд Прибережні гірські ліси Венесуели NT0147 Болотяні ліси дельти Оріноко NT0169 Тепуї NT0171 Вологі ліси Тринідаду і Тобаго Гвіанські вологі ліси NT0125 Вологі ліси Гвіани Вологі ліси Напо NT0142 Вологі ліси Напо Вологі ліси Ріу-Негру — Журуа NT0132 Вологі ліси Жапури, Солімойнсу та Негру NT0133 Вологі ліси Журуа та Пурусу NT0158 Кампінарана Ріу-Негру Вологі ліси Гвіанського нагір'я NT0124 Вологі ліси Гвіанського нагір'я Юнгас Центральних Анд NT0105 Юнга Болівії NT0153 Вологі ліси Південного Заходу Амазонки NT0166 Вологі ліси Південно-Західної Амазонії Атлантичний ліс NT0103 NT0151 NT0160
Океанія Ліси островів південної частини Тихого океану (Американське Самоа — США, Острови Кука — Нова Зеландія, Фіджі, Французька Полінезія — Франція, Ніуе — Нова Зеландія, Самоа, Тонга, Уолліс і Футуна — Франція) OC0102 Вологі тропічні ліси Центральної Полінезії OC0103 Вологі тропічні ліси Островів Кука OC0104 Вологі тропічні ліси Східної Мікронезії OC0105 Вологі тропічні ліси Фіджі OC0112 Вологі тропічні ліси Самоа OC0114 Тропічні вологі ліси Тонги OC0117 Тропічні вологі ліси Західної Полінезії Вологі ліси Гаваї OC0106 Гавайські вологі тропічні ліси
Тропічні і субтропічні сухі широколистяні ліси
Афротропіка Сухі широколистяні ліси Мадагаскару AT0202 Сухі широколистяні ліси Мадагаскару
Австралазія Сухі широколистяні ліси Нусу-Тенггара (Індонезія) AA0201 Сухі широколистяні ліси Малих Зондських островів AA0203 Сухі широколистяні ліси Сумби AA0204 Сухі широколистяні ліси Тимору Сухі широколистяні ліси Нової Каледонії AA0202 Сухі широколистяні ліси Нової Каледонії
Індомалая Сухі ліси Індокитаю IM0202 Сухі ліси Центрального Індокитаю Сухі широколистяні ліси Чхота-Нагпур IM0203 Сухі широколистяні ліси Чхота-Нагпур
Неотропіка
NT0204 Сухі ліси Бахіо NT0205 Сухі ліси Бальсасу NT0227 Сухі ліси Сьєрра-де-ла-Лагуна Сухі ліси долин Тумбеса — Анд (Колумбія, Еквадор, Перу) NT0201 Сухі ліси Апуре-Вільявісенсіо NT0214 Сухі ліси Еквадору NT0221 Сухі ліси долини Магдалени NT0223 NT0232 Сухі ліси Тумбесу та П'юри Сухі ліси Чикітано NT0212 Сухі ліси Чикітано Атлантичні сухі ліси NT0202
Океанія Гавайські сухі ліси OC0202 Гавайські сухі тропічні ліси
Тропічні та субтропічні хвойні ліси
Неарктика Сосново-дубові ліси Східної та Західної Сьєрра-Мадре NA0302 Сосново-дубові ліси Західної Сьєрра-Мадре NA0303 Сосново-дубові ліси Східної Сьєрра-Мадре
Неотропіка Соснові ліси Великих Антильських островів NT304 Соснові ліси Куби NT305 Соснові ліси Гаїті (Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Мексика, Нікарагуа)