Олексій Вікторович Фроліков (15 лютого 1957, Москва, СРСР — 31 березня 2020) — радянський і латвійський хокеїст, нападник. Переможець молодіжного чемпіонату світу. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.

Біографія Вихованець дитячо-юнацької спортивної школи московського «Динамо». У складі юнацької збірної СРСР став чемпіоном Європи 1976 року. Дворазовий переможець молодіжних чемпіонатів світу (1976, 1977).

За «Динамо» дебютував 21 січня 1975 року, у матчі проти московського «Спартака». За сім сезонів провів 165 лігових ігор, закинув 49 шайб, зробив 40 результативних передач. Тричі був срібним призером чемпіонатів СРСР (1977, 1979, 1980) і одного разу — бронзовим (1981). Володар кубка СРСР 1976 року. В різні роки його партнерами по ланці були Юрій Чичурін, Анатолій Севідов, Сергій Свєтлов і Володимир Шашов.

Переможець турніру газети «Известия»-78 у складі збірної СРСР. Провів чотири матчі, відзначився голом у ворота канадців.

1981 року перейшов до лав ризьких «одноклубників». Другий за результативністю гравець латвійського клубу в чемпіонатах СРСР — 142 голи (у Хельмута Балдеріса — 266). Найкращий снайпер першості 1982/83 — 38 закинутих шайб. Найбільшим досягненням «Динамо» за радянських часів стало друге місце в сезоні 1987/88. Фроліков, у тому чемпіонаті, став найкращим бомбардиром команди і за підсумками сезону ввійшов до списку 34 найкращих хокеїстів країни. Майстер спорту міжнародного класу.

У складі динамівських команд провів 14 матчів у суперсеріях проти клубів Всесвітньої хокейної асоціації і Національної хокейної ліги (1978—1989). Відзначився закинутими шайбами у ворота «Едмонтон Ойлерз» (2), «Вінніпег Джетс» (2), збірної ВХА і «Лос-Анджелес Кінгс».

З 1989 по 1993 рік виступав за фінські клуби «Ессят» (Порі) і «Центерс» (Пієтарсаарі). За два сезони у СМ-лізі провів 95 ігор, 30 голів, 39 передач.

Завершувати ігрову кар'єру повернувся до Риги. На той час «Динамо» змінило назву на «Пардаугава» і виступало в Міжнаціональній хокейній лізі. Всього за команду зі столиці Латвії в чемпіонатах СРСР і турнірах МХЛ провів 437 матчів, закинув 152 шайби, зробив 129 результативних передач.

Виступав за збірну Латвії на двох чемпіонатах світу. У фіналі групи С 1993 року прибалтійські спортсмени перемогли збірну України, а наступного сезону посіли друге місце в групі «В». Всього на світових першостях провів 14 ігор, 13 голів, 11 передач.

За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Динамо» (Рига) радянської доби: Ірбе, Хатулєв — , Балдеріс — Фроліков — ЗнарокПять плюс один. Советская эпоха — «Динамо» Рига .

Помер 31 березня 2020 рокуУмер известный хоккеист Алексей Фроликов .

Статистика СезонКлубЛіга 1974/75«Динамо» (Москва)вища 2 0 0 01975/76«Динамо» (Москва)вища91121976/77«Динамо» (Москва)вища254261977/78«Динамо» (Москва)вища111231978/79«Динамо» (Москва)вища441613291979/80«Динамо» (Москва)вища422012321980/81«Динамо» (Москва)вища3271017 Усього в «Динамо» (Москва) 165 49 40 891981/82«Динамо» (Рига)вища562119401982/83«Динамо» (Рига)вища563817551983/84«Динамо» (Рига)вища432012321984/85«Динамо» (Рига)вища521322351985/86«Динамо» (Рига)вища38910191986/87«Динамо» (Рига)вища39119201987/88«Динамо» (Рига)вища482415391988/89«Динамо» (Рига)вища386814 Усього в «Динамо» (Рига) 370 142 112 2541989/90«Ессят» (Порі)Д-2432853811990/91«Ессят» (Порі)СМ-ліга432026461991/92«Ессят» (Порі)СМ-ліга521013231992/93«Центерс» (Пієтарсаарі)Д-2151114251992/93«Пардаугава»МХЛ 29614201994/95«Пардаугава»МХЛ 38437 Усього в Д-1 697 231 208 439

У юніорській і молодіжній збірних:

РікКомандаТурнірМісце 1976СРСР (юніорська) ЮЧЄ 4 2 1 3 1СРСР (молодіжна) МЧС 2 1 3 1977СРСР (молодіжна) МЧС 7 6 5 11 12

Статистика виступів у збірній: № Дата Місце Турнір Суперник Рахунок Голи1 16.12.1978 МоскваПриз «Известий» 6-0 Жлуктов (3), Шостак, Харламов, Капустін2 17.12.1978 МоскваПриз «Известий» 4-1 О. Голиков (2), Балдеріс, Михайлов — Койвулахті3 19.12.1978 МоскваПриз «Известий» 9-3 Балдеріс (2), Михайлов (2), Жлуктов, Фроліков, Капустін, Петров, Макаров — Дюпон, Керр, Горенс4 22.12.1978 Москва Приз «Известий» 3-3 Макаров, Васильєв, Михайлов — Еберманн, Бубла, П. Штястний

Примітки

Посилання