Семен Олексійович (Алтерович, Айзікович) Лавочкін ( , Смоленськ — , полігон Сари-Шаган, Карагандинська область) — радянський авіаційний конструктор.
Член-кореспондент Академії наук СРСР, генерал-майор інженерно-авіаційної служби (19.08.1944), чотириразовий лауреат Сталінської премії, двічі Герой Соціалістичної Праці (1943, 1956).
Біографія Народився в Смоленську в єврейській родині. Батько — Алтер Ілліч Лавочкін, меламед; мати Гіта Савеліївна — домогосподарка.
Закінчив міське училище в Рославлі, потім, із золотою медаллю, курську гімназію (1917). З 1918 року — в Червоній Армії — воював червоноармійцем. У 1920 році служив у прикордонній охороні. У наприкінці 1920 року був демобілізований і направлений на навчання до Москви. Закінчив в 1927 році Московське вище технічне училище (зараз — Московський державний технічний університет імені М. Е. Баумана) та отримав кваліфікацію інженера-аеромеханіка.
Заслуги
У 1939—1940 роках під керівництвом Володимира Горбунова в ОКБ-301 (місто Хімки Московської області) був одним з ініціаторів і учасників створення радянського сучасного літака-винищувача ЛаГГ-3 з дельта-деревини.
Разом з Володимиром Горбуновим і Михайлом Гудковим у 1939 отримав службове звання — Головний конструктор з літакобудування.
Ряд подальших моделей цього літака — Ла-5, Ла-7 і різні їх модифікації, створені вже в ОКБ-21 під керівництвом Лавочкіна в місті Горькому (призначений начальником ОКБ 23 листопада 1 940 року), виявили високі бойові якості і зіграли важливу роль в ході Німецько-радянської війни.
Удостоєний Сталінської премії першого ступеня в 1941 разом з Горбуновим та Гудковим за створення винищувача ЛаГГ-3 за підсумками 1940 року.
В 1943 році удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці і став лауреатом Сталінської премії першого ступеня за створення винищувача Ла-5 .
У жовтні 1945 року після повернення з міста Горького призначений начальником ОКБ-301 в місті Хімки Московської області (нині — ФГУП «Науково-виробниче об'єднання імені С. А. Лавочкіна»).
У 1946 році за Ла-7 удостоєний Сталінської премії другого ступеня.
В 1948 році за створення нових типів літаків удостоєний Сталінської премії першого ступеня.
Після війни Семен Олексійович працював над створенням реактивних літаків. У його ОКБ-301 були розроблені серійний (Ла-15) і багато дослідних реактивних винищувачів.
В 1954 році Лавочкін починає роботу над міжконтинентальною надзвуковою крилатою ракетою «Буря» (керівник робіт — Н. С. Черняков).
В 1956 році присвоєно службове звання — Генеральний конструктор з літакобудування.
З 19.08.1944 року Лавочкін — генерал-майор інженерно-авіаційної служби, з 1958 року — член-кореспондент АН СРСР. Лавочкіну двічі (1943, 1956) присвоювалося звання Героя Соціалістичної Праці, чотири рази (1941, 1943, 1946, 1948) присуджувалася Сталінська премія, він нагороджений багатьма орденами і медалями. Лавочкін був обраний депутатом Верховної Ради СРСР третього-п'ятого скликань (1950—1958), член КПРС з 1953 року.
Помер від наслідків гострої серцевої недостатності на полігоні Сари-Шаган 9 червня 1960 при випробуванні системи ППО «Даль». Похований на Новодівичому кладовищі у Москві.
Нагороди Двічі Герой Соціалістичної праці (1943Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Социалистического Труда товарищу Лавочкину С. А.» от 21 июня 1943 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 3 июля (№ 24 (230)). — С. 1, 1956) Три ордена Леніна, Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня Орден Суворова II ступеня Медаль «За бойові заслуги» Інші медалі Сталінська премія першого ступеня (1941) Сталінська премія першого ступеня (1943) Сталінська премія другого ступеня (1946) Сталінська премія першого ступеня (1948)
Пам'ять Ім'я С. А. Лавочкіна носять вулиці в містах: Смоленськ Липецьк Краснодар Хімки Москва Хадера (Ізраїль) Меморіальні дошки встановлені: На будинку № 19 по Тверській вулиці (Москва), де жив С. А. Лавочкін На вулиці Агуріна (Ахтубінськ Астраханській області) На будинку № 16 по вулиці Чаадаєва (Нижній Новгород), де С. А. Лавочкін в жив 1940—1944 роки, очолюючи ОКБ-21.
Література
Примітки
Посилання
Сайт підприємства імені С. А. Лавочкіна Центральний Єврейський Ресурс