Ві́нницький ґебі́т або окру́га Ві́нниця () — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Житомир райхскомісаріату Україна з центром у Вінниці. Існувала протягом нацистської окупації Української РСР у часи Німецько-радянської війни.
На території округи містилася таємна ставка Гітлера «Вервольф».
Історія Опівдні 20 жовтня 1941 рокуTerritoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. на території Вінницької області утворено Літинську округу (ґебіт) () з Літинського, Хмільницького районів та частини Жмеринського (названого Браїлівським) району, що залишилася після того, як більшість Жмеринського району увійшла до Могилівського повіту Трансністрії (румунської зони окупації). Одночасно було утворено Вінницьку міську округу () у межах міста Вінниця та Вінницьку сільську округу () на території тогочасного Турбівського і Вінницького районів. Назви округ указують на їхні адміністративні центри. Округами (ґебітами) керували ґебітскомісари, зокрема Літинським — Віцерман (). Ґебітскомісарів призначав райхсміністр у справах окупованих східних областей Альфред Розенберг.
15 січня 1943 р. відбулося перше об'єднання — злиття Вінницької міської та Вінницької сільської округ в одну нову Вінницьку округу (). 1 квітня 1943 р. шляхом об'єднання Вінницької округи та тієї частини Літинської округи, до якої входили Літинський і Браїлівський (неприєднаний до румунської Трансністрії залишок Жмеринського) райони, створено нову, збільшену округу Вінниця. Станом на 1 вересня 1943 р. округа охоплювала п'ять створених німцями районів: чотири сільські райони Вінницької області (Браїлівський, Вінницький, Літинський, Турбівський) та місто Вінницю, яке й було офіційним місцем перебування Вінницького ґебітскомісара.
Органом Вінницької міської управи була газета «Вінницькі вісті». Відомі її випуски з 31 серпня 1941 по 1943 рік. Редактором був Михайло Зеров. У Вінниці у січні-березні 1944 року (після Харкова і Полтави) виходив часопис для евакуйованих «Нова Україна», редактором якого був Петро Сагайдачний і Всеволод Царинник. У Вінниці також друкувалося німецькомовне видання для вермахту «Східний фронт» (), яке перед тим теж видавалося у Полтаві.
Ґебіт формально існував до 4 лютого 1944 р.Verein für Computergenealogie. GOV:Kreisgebiet Winniza 19-20 березня 1944 р. окружним центром Вінницею оволоділи радянські війська.
Адміністративно-територіальний поділ Станом на 20 жовтня 1941 р. округа Літин поділялася на 3 райони: Браїлівський () Літинський () Хмільницький () Станом на 20 жовтня 1941 р. сільська округа Вінниця поділялася на 2 райони: Вінницький () Турбівський () Станом на 20 жовтня 1941 р. міська округа Вінниця складалася з 1 району: міський район Вінниця () Станом на 1 вересня 1943 р. округа Вінниця поділялася на 5 районів: Браїлівський () Вінницький () Літинський () Турбівський () Вінниця ()
Див. також Вервольф
Примітки