Академія архітектури Української РСР (АА УРСР) — вища наукова установа УРСР в галузі архітектури, що існувала в Києві в 1945–1956 роках. Розміщувалась в будинку митрополіта на території заповідника «Софія Київська».
Історія Утворена постановою Ради Народних Комісарів і ЦК КП(б)У № 960 від 21 червня 1945 року «Про організацію Академії архітектури УРСР» на базі Української філії Академії архітектури СРСР, створеної в 1944 році. Академія створювалась
З 1946 року почав виходити «Вісник АА УРСР».
В 1956 було перетворено на Академію будівництва і архітектури УРСР.
Структура Академія мала три наукових відділи: архітектурних наук; будівельних наук; монументального живопису та художньої промисловості.
Були створені науково-дослідні інститути: будівництва міст; архітектури споруд; історії та теорії архітектури; монументального живопису і скульптури; художньої промисловості; будівельної техніки, будівельних матеріалів.
Також до складу Академії входили: наукова бібліотека; дослідно-будівельний полігон; відділ музеїв; Софіївський заповідник; бюро технічної інформації.
Персоналії Володимир Заболотний, академік (від заснування), президент академії Павло Альошин, академік (від заснування), віце-президент академії Олександр Власов, академік (від заснування), член президії Сергій Безсонов, академік (від заснування) Олександр Вербицький, академік (від заснування) Михайло Лисенко, академік (від заснування) Олександр Неровецький, академік (від заснування), керівник відділу будівельних наук та директор Інституту будівельної техніки. Олександр Касьянов Яків Штейнберг Олександр Мизін Ніна Манучарова Петро Юрченко І. Я. Грабовський В. Д. Таїров Володимир Григор'єв
Див. також Академія будівництва і архітектури Української РСР
Література
Посилання Академія архітектури УРСР (1944—1956). Бібліографічна письмова довідка
]