Джимі Траоре (, 1 березня 1980, Сент-Уан) — малійський та французький футболіст, що грав на позиції захисника.
Найбільше титулів здобув виступаючи за «Ліверпуль», з яким став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, володарем Кубка УЄФА та Суперкубка УЄФА. Крім того на внутрішній арені з «мерсісайдцями» по два рази вигравав Кубок Англії та Кубок англійської ліги і ще одного разу Суперкубок Англії. Також провів кілька матчів за національну збірну Малі.
Клубна кар'єра У дорослому футболі дебютував 1997 року виступами за команду «Лаваль», в якій провів вітора сезони, взявши участь лише у 5 матчах чемпіонату.
В лютому 1999 року французький наставник «Ліверпуля» Жерар Ульє за 500 тисяч фунтів викупив трансфер Джимі, і Траоре перейшов в його команду. У мерсісайдській команді Джимі не став гравцем основного складу і сезон 2001/02 років провів в оренді в «Лансі». Після повернення до «Ліверпуля» Траоре став основним гравцем команди у сезоні 2002/03 «скориставшись» травмою швейцарського захисника Стефана Аншо.
Проте вже в наступному сезоні 2003/04 Траоре втратив місце в основі та виступав в основному за резервну команду, і в 2004 році ледь не перейшов у стан сусідів і найлютіших ворогів «Ліверпуля» з «Евертона», проте все ж вирішив залишитися. При новому наставнику «Ліверпуля» Рафаелі Бенитесі Джимі знову повернувся в основний склад команди. Тим не менш, він неодноразово піддавався критиці за поганий вибір позиції і помилки. Так, наприклад, у матчі третього раунду Кубку Англії 2004/05 років у матчі проти «Бернлі» Траоре повторив «фінт Зідана» у власному штрафному майданчику і вніс м'яч у ворота «Ліверпуля». Цей гол так і залишився єдиним у матчі, завдяки чому його команда поступилася більш скромному супернику і покинула турнір.
Однак Траоре залишався регулярним гравцем першого складу і взяв участь у фінальному матчі Ліги чемпіонів проти «Мілана». Перший тайм йому не вдався — саме Траоре порушив правила на першій хвилині гри, в результаті чого «Мілан» отримав право на штрафний удар, з якого Паоло Мальдіні відкрив рахунок. Однак у другому таймі Траоре став діяти значно впевненіше, зокрема, виніс м'яч з лінії воріт після удару Андрія Шевченка. Підсумком матчу стала перемога «Ліверпуля» в серії пенальті, а Траоре став першим малійським футболістом, який виграв Ліги Чемпіонів УЄФА.
У сезоні 2005/06 років Траоре був витісненим зі складу Йоном-Арне Ріїсе і Стівеном Ворноком, а тому влітку вирішив покинути клуб і 8 серпня 2006 року за два мільйони фунтів перейшов в «Чарльтон Атлетік»Charlton snap up Faye and Traore BBC News. Дебют в новій команді Джимі не вдався — у матчі проти «Вест Гем Юнайтед» він отримав дві жовті картки і був вилучений. Це стало п'ятим за вісім років видаленням гравця «Чарльтона» в першому ж матчі сезону. Незабаром Джимі отримав травму, яка ще більше погіршила його становище в клубі. Після півроку в команді Джимі отримав від Алана Пардью дозвіл шукати собі новий клуб. Він вибрав «Портсмут», з яким підписав контракт на два з половиною роки. Джимі зіграв за «Портсмут» в 10 матчах сезону, але в наступному році з'явився на полі лише тричі, а тому в січні 2008 року він перейшов на правах оренди за французький «Ренн».
Повернувшись влітку 2008 року у «Портсмут», Джимі взагалі не провів закоманду жодного матчу і 10 лютого 2009 року приєднався також на правах оренди до «Бірмінгем Сіті», що виступав у Чемпіоншіпі. Незабаром Траоре отримав травму підколінного сухожилля, через що дебютував за клуб лише у квітні. Всього виходив на поле за команду лише у трьох матчах чемпіонату.
18 червня 2009 року Траоре підписав дворічний контракт з «Монако», де став основним гравцем команди, взявши в тому числі участь у фіналі Кубка Франції 2010, де монегаски поступились «Парі Сен-Жермену». 18 грудня 2010 року у захисника стався розрив передньої хрестоподібної зв'язки в коліні під час матчу. Ця травма вивела його з гри ні шість місяців, аж до моменту закінчення контракту з «Монако» влітку того ж рокуDjimi Traoré touché aux ligaments croisés.
18 серпня 2011 року Траоре на правах вільного агента підписав однорічний контракт з «Марселем»" Traoré : «Apporter un plus à l’équipe» " , site Internet officiel de l'Olympique de Marseille.. В новій команді Джимі здебільшого залишався на лавці запасних, в тому числі і в фіналі Кубка ліги 2012 року, який марсельський клуб виграв, через що покинув клуб в кінці сезону.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сіетл Саундерз», за команду якого виступав протягом 2013—2014 років і став у другому сезоні володарем відкритого кубку США і переможцем регулярного сезону МЛС, після чого завершив ігрову кар'єру.
Виступи за збірну У 1995—1997 роках виступав за юнацькі збірні Франції, проте надалі до лав французької команди не залучався.
2004 року прийняв пропозицію від своєї етнічної батьківщини і дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Малі. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 6 матчів, забивши 1 гол.
Статистика
Клубна
|1997/98||rowspan="2"| «Лаваль»||rowspan="2"|Дивізіон 2||1||0||0||0||0||0||0||0||1||0 |- |1998/99||4||0||0||0||0||0||0||0||4||0
|1999/00||rowspan="3"| «Ліверпуль»||rowspan="3"|Прем'єр-ліга||0||0||0||0||2||0||0||0||2||0 |- |2000/01||8||0||0||0||1||0||3||0||12||0 |- |2001/02||0||0||0||0||0||0||1||0||1||0
|2001/02|| «Ланс»||Дивізіон 1||19||0||0||0||1||0||0||0||20||0
|2002/03||rowspan="4"| «Ліверпуль»||rowspan="7"|Прем'єр-ліга||32||0||2||0||3||0||11||0||48||0 |- |2003/04||7||0||0||0||2||0||2||1||11||1 |- |2004/05||26||0||1||0||5||0||10||0||42||0 |- |2005/06||15||0||2||0||1||0||5||0||23||0 |- |2006/07|| «Чарльтон Атлетик»||11||0||1||0||1||0||0||0||13||0 |- |2006/07||rowspan="2"| «Портсмут»||10||0||0||0||0||0||0||0||10||0 |- |2007/08||3||0||0||0||0||0||0||0||3||0
|2007/08|| «Ренн»||Ліга 1||15||0||0||0||0||0||0||0||15||0
|2008/09|| «Портсмут»||Прем'єр-ліга||0||0||0||0||0||0||0||0||0||0 |- |2008/09|| «Бірмінгем Сіті»||Чемпіоншіп||3||0||0||0||0||0||0||0||3||0
|2009/10||rowspan="2"| «Монако»||rowspan="3"|Ліга 1||29||0||6||1||0||0||0||0||35||1 |- |2010/11||7||0||0||0||1||0||0||0||8||0 |- |2011/12|| «Марсель»||11||0||3||0||3||0||3||0||20||0
|2013||rowspan="2"| «Сіетл Саундерз»||rowspan="2"|МЛС||27||1||0||0||3||0||4||1||34||2 |- |2014||15||0||0||0||1||0||0||0||16||0 |- 86||0||9||1||5||0||3||0||103||1 115||0||6||0||15||0||32||1||168||1 42||1||0||0||4||0||4||1||50||2 243||1||15||1||24||0||39||2||321||4
Збірна
|2004||1||0 |- |2005||2||0 |- |2006||2||0 |- !Всього||5||0
Титули і досягнення Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1): «Ліверпуль»: 2004-05 Володар Суперкубка УЄФА (1): «Ліверпуль»: 2005 Володар Кубка УЄФА (1): «Ліверпуль»: 2000-01 Володар Кубка Англії (2): «Ліверпуль»: 2000-01, 2005-06 Володар Суперкубка Англії (1): «Ліверпуль»: 2001 Володар Кубка Футбольної ліги (2): «Ліверпуль»: 2000-01, 2002-03 Володар Кубка французької ліги (1): «Марсель»: 2011-12
Примітки
Посилання
Статистика виступів на сайті national-football-teams.com Статистика на сайті www.footballdatabase.eu