Каваніші E10K () — проєкт розвідувального летючого човна Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни. Його не прийняли на озброєння за призначенням, натомість виготовлений прототип переназвали на «Морський транспортний літак Тип 94» і використовували в цій ролі.
Історія створення Створений за технічним завданням «6-Сі» Aichi AB-4 не виправдав сподівань командування Імперського флоту Японії тому на початку 1934 року сформулювали нову технічне завдання «9-Сі» на виготовлення нічного розвідувального гідролітака, який мав би велику автономність польоту та здатність відстежувати кораблі противника у нічний час і корегувати вогонь дружніх кораблів. Для зменшення втоми екіпажу надзвичайно важливими були стабільність і легкість керування. Для можливості використання в відкритому морі мореплавні якості теж очікувались високими. Літак мав бути оснащений двигуном 500—600 к.с, його маса обмежувалась характеристиками катапульт, встановлених на японських крейсерах. Екіпаж мав складатись з 3 осіб — пілота, спостерігача-стрільця та радіооператора. Замовлення на виготовлення прототипів було передане фірмам Aichi та Kawanishi. Конструктори обох фірм, проаналізувавши технічне завдання, прийшли до висновку, що це має бути летючий човен, а не поплавковий літак.
Фірма Kawanishi почала роботу на проєктом з внутрішнім позначенням «Тип T» почалась в січні 1934 року і стала першим власним дизайном летючого човна для компанії. Роботу полегшило використання схеми крил зі успішного дизайну гідроплана Kawanishi E7K. Перший політ «Типу T» відбувся 10 вересня 1934 року, і наступного місяця його передали флоту під назвою E10K1. Це був суцільнометалевий біплан з металевою обшивкою корпусу (фюзеляжу) і тканинною обшивкою крил, оснащений 9-ти циліндровим радіальним двигуномNakajima Kotobuki 1 повітряного охолодження потужністю 480 к.с. з трилопасним металевим пропелером. Для зберігання на кораблі крила могли складатись до хвоста літака. Озброєння складалось з одного 7,7-мм кулемета «Тип 92», встановленого на рухомій турелі.
У жовтні 1934 року пройшли порівняльні випробування E10K та Aichi E10A. У ході випробувань в літака E10K були виявлені серйозні проблеми зі стійкістю в польоті, і переможцем став E10A.
Щоб урятувати проєкт, E10K1 переробили на летючий човен із шасі, що складалось, та оснастили літак двигуном Nakajima Kotobuki 4-kai потужністю 710 к.с. Єдиний збудований прототип був прийнятий на озброєння під назвою «Морський транспортний літак Тип 94» (, Кюуйон-шікі Юсоукі), але у серійне виробництво він запущений не був.
Тактико-технічні характеристики Дані з Japanese Aircraft 1910—1941 E10K Тип 94 Екіпаж 3 особи Довжина 11,34 м 11 м Висота 4,4 м Розмах крил 14,55 м 15 м Площа крил 50,5 м² 52 м² Маса пустого 1670 кг 2300 кг спорядженого 2970 кг 3380 кг Навантаження на крило 56,8 кг/м² 65 кг/м² Двигун Kotobuki 1 Kotobuki 4-kai Потужність операційна 480-600 к. с. 610-710 к. с. питома 5,98 кг/к. с. 5,54 кг/к.с. Швидкість максимальна 210 км/год 189 км/год крейсерська - 111 км/год посадкова 98 км/год - Практична стеля - 3460 м Дальність польоту - 1185 км
Озброєння Кулеметне: 1 × 7,7-мм кулемет «Тип 92» в турелі в носі літака
Див. також Aichi E10A Lioré et Olivier LeO 25 Arado Ar 233 CANT 25 Vought OS2U Kingfisher
Джерела Дорошкевич О. Самолеты Японии второй мировой войны. — Минск, Харвест, 2004 Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010. — 431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4
Примітки