Естоніза́ція — політичне просування і впровадження елементів естонської мови та естонської культури в різних сферах суспільного життя Естонії.
Історично процес естонізації особливо посилився після проголошення незалежності Естонії 1918 року та формування національної держави. Естонська мова поступово закріпилася як основна мова державного управління, освіти й суспільного життя. Одним із характерних проявів естонізації в міжвоєнний період стала кампанія з естонізації особових імен і прізвищ, під час якої значна кількість громадян замінила прізвища німецького, російського та іншого неестонського походження на естонські.
Після відновлення незалежності Естонії 1991 року важливим напрямом державної політики стало відновлення становища естонської мови після радянського періоду, протягом якого в країні значно поширилася російська мова. Естонська була утверджена як основна мова державного управління та більшості публічних установ, а знання державної мови стало важливим елементом інтеграційної політики.
У XXI столітті питання естонізації найбільше стосується мовної політики та системи освіти. Держава проводить поступове розширення навчання естонською мовою, зокрема в закладах освіти, де традиційно значна частина навчального процесу відбувалася російською. Особливе значення цей процес має в Іда-Вірумаа та Нарві, де російськомовне населення становить значну частину мешканців.
Естонізація може розглядатися як складова формування та зміцнення естонської національної держави й захисту естонської мови, носії якої становлять відносно невелику мовну спільноту. Водночас окремі аспекти мовної та інтеграційної політики є предметом суспільних і політичних дискусій, зокрема щодо становища російськомовного населення, мовних вимог та переходу освітніх закладів на естонську мову.