Манге́ттен, також Манхе́ттен (, ) — один із п'яти міських округів (боро) у місті Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, у США, і третій за населенням серед округів міста (у 2000 році тут мешкало 1 537 195 осіб; Бруклін мав у 2000 році 2 465 326 і Квінз 2 229 379 осіб). У Мангеттені найвища густота населення в США. Межі Мангеттена ідентичні межам округу (графства) Нью-Йорк.
Найбільшою частиною Мангеттена є сам острів Мангеттен; проте до складу округу входять кілька менших островів і частина материка поряд із Бронксом.
Сама назва Мангеттен походить від слова Манна-гата (Manna-hata — «горбистий острів») мовою індіанців-ленапе (яку ще називають мовою «унамі» — одна з двох делаварських мов), яке 1609 року першим записав у вахтовому журналі моряк Робе́р Жуе́ (), що подорожував яхтою Генрі Гудзона «Half Moon».
1626 року третій директор Нових Нідерландів Петер Мінейт (Peter Minuit) викупив у місцевих індіанців весь острів за речі, які коштували тоді 60 гульденів (24 долари). За оцінкою Університету штату Орегон, ця сума сьогодні еквівалентна 500—700 американським доларам. Нинішня оцінка земель острова складає орієнтовно 49 мільярдів доларів.
Мангеттен є світовим діловим і культурним центром, відомий своїми театрами, музеями, бібліотеками, діловими кварталами та університетами.
На Мангеттені розташовані найвищі хмарочоси США, серед яких Всесвітній торговий центр 1 (541 м), 432 Парк-авеню (426 м), Емпайр-стейт-білдінг, Крайслер-білдінг, Башта Банку Америки, Будинок Вулворт, Будівля Нью-Йорк Таймс, Будинок MetLife, Волл-стріт, 40, Рокфеллерський центр.
Географія
Острів Мангеттен розташований поблизу впадання річки Гудзон, що омиває його з заходу, у бухту Аппер-Нью-Йорк-Бей. Від материка, на якій розташований район Бронкс, на північному сході Мангеттен відділений річкою Гарлем, від острова Лонг-Айленд на сході та південному сході — протокою Іст-Ривер.
Розміри острова Мангеттен: 21 км в довжину та 3,7 км в ширину в найширшій його частині; площа — 58,8 км².
До складу боро Мангеттен (округу Нью-Йорк), крім острова Мангеттен, входять також невеликий район на материку, Марбл-Гілл, що межує з Бронксом, та декілька невеликих островів: Острів Рузвельта Острови Рендалла та Ворда, протока між якими була засипана в 1930-ті роки Елліс острів Свободи Говернорс, окрім того, ще два зовсім маленьких острівці: Белмонт-Айленд (Belmont Island) та Мілл-Рок.
Боро Мангеттен має площу 87,5 км², з них суходіл займає 59,5 км², водна поверхня — 28,0 км² (32 %).
Мангеттен з'єднаний мостами і тунелями зі штатом Нью-Джерсі на заході (міста Джерсі-Сіті, Юніон-Сіті та Форт-Лі) і трьома іншими боро Нью-Йорка на сході (Бронксом на материку, Квінсом та Брукліном на острові Лонг-Айленд). З п'ятим районом, Стейтен-Айлендом, Мангеттен з'єднує безкоштовний пором через бухту Аппер-Бей (див. Стейтен-Айленд Феррі). Мешканці Мангеттена можуть потрапити на Стейтен-Айленд також через один з мостів на Бруклін, а потім через міст Верразано.
Вуличне планування
Велика частина острова, за винятком історичної південної частини Нижнього Мангеттена (Гринвіч-Віллидж), забудована за прямокутним планом. Уздовж острова прокладено проспекти — «авеню» (), а впоперек — вулиці ().
Наслідком такого планування є цікавий феномен, що зветься «Мангеттенське сонцестояння» або «Мангеттенхендж» (), за аналогією до Стоунхенджа. Це явище полягає в тому, що двічі на рік з вулиць міста можна спостерігати захід сонця за обрій (наприкінці травня та на початку липня) та двічі на рік — появу сонця з-за обрію на світанку (у січні та грудні). 2006 року, наприклад, такими днями були 28 травня і 12 липня (захід), 11 січня і 2 грудня (світанок).
Більшість проспектів і вулиць мають порядкові номери, за якими легко можна визначити їхнє розташування. Головний проспект Мангеттена — П'ята авеню (Fifth Avenue) — поділяє острів на дві частини: східну і західну. Вулиці на схід від П'ятої Авеню називаються східними ( — схід), наприклад — East 15th Street. Та сама вулиця, але на захід від П'ятої Авеню буде називатися західною — West 15th Street. Нумерація будинків зростає від П'ятої Авеню, так що найближчий до неї будинок на 15-ій Східній вулиці буде мати номер 1, так само й найближчий до П'ятої Авеню будинок на 15-й Західній вулиці буде мати номер 1. Нумерація вулиць зростає з півдня на північ. Така схема дозволяє легко визначити за адресою те перехрестя, на якому розташований будинок, і відстані в кварталах між двома адресами.
Іншою важливою магістраллю Мангеттена є Бродвей, який також пролягає вздовж острова, але не скрізь по прямій. Він проходить через весь острів від Батареї на півдні й до кінця міста, де переходить в шосе, що йде на північ, до канадського кордону.
Райони й квартали Мангеттен зазвичай умовно поділяють на три великі райони (з півдня на північ): Нижній Мангеттен або Даунтаун: історичний центр Нью-Йорка, розташований на півдні острова. Тут міститься Фінансовий квартал та біржа на Уолл-Стріт, а також квартали Чайна-таун та Сохо. На південному краї острова розташований найвищий хмарочос США Всесвітній торговий центр 1, збудований на місці колишнього Всесвітнього торгового центру, знищеного під час терористичного акту 11 вересня 2001 року. Середній Мангеттен або Мідтаун: найважливіший діловий квартал Нью-Йорка. Мідтаун розташований від 14-ї вулиці на півдні до Центрального парку на півночі. Найхарактерніша частина Мідтауна розташована на півночі, від 31-ї вулиці, а особливо від 42-ї вулиці, де стоїть Центральний вокзал Нью-Йорка, головний залізничний вокзал приміських поїздів. Верхній Мангеттен або Аптаун: Верхній Мангеттен охоплює квартали на захід та на схід від Центрального парку. Тут переважають житлові квартали (Верхній Іст-Сайд, Верхній Вест-Сайд, Гарлем тощо).
П'ята авеню є головною віссю Мангеттена й поділяє його на східну й західну частини.
Назви численних кварталів Мангеттена не відповідають якомусь загальному правилу. Деякі названі за географічним принципом, як Верхній Іст-Сайд, інші відображають етнічний склад кварталу (Чайна-таун), ще інші є акронімами (Трайбека від TRIangle BElow CAnal Street, Сохо від SOuth of HOuston або Ноліта від NOrth of Little ITaly).
Гарлем названий на честь міста Гарлем у Нідерландах. Кожен квартал Мангеттена має свій особливий характер і зазвичай свою субкультуру. Так Нижній Іст-Сайд та Іст-Віллидж мають радше богемний характер. Челсі — квартал мистецького та нічного життя. У кварталі Вашингтон-Гайтс проживають переважно вихідці з Домініканської республіки. Чайна-таун, де мешкає понад 150 000 вихідців із Китаю, є найбільшою китайською громадою в Західному світі. Верхній Вест-Сайд відомий, як квартал інтелектуалів, тоді як Верхній Іст-Сайд вирізняється консервативним характером, це один з найзаможніших кварталів у США.
Мангеттен з півночі на південь
Марбл Гілл (відокремлений від острова Мангеттен протокою) Інвуд (відносно скромний житловий квартал) Вашингтон-Гайтс (скромний житловий квартал) Клойстерс, музей середньовіччя, філія Музею мистецтва Метрополітен Гарлем (у минулому — гетто чорношкірих, зараз соціально-економічні умови кварталу суттєво покращилися) Морнінгсайд Гайтс Колумбійський університет (університет, що входить до престижної Ліги плюща) Іспанський Гарлем (переважно пуерто-риканський квартал) Верхній Вест-Сайд (багатий житловий квартал) Ріверсайд-парк Американський музей природознавства Лінкольн-центр Центральний парк (Нью-Йорк) Музей мистецтва Метрополітен (один з найбільших музеїв у світі) Колумбус-Серкл Йорквілл Верхній Іст-Сайд, престижний житловий та комерційний квартал Музей Соломона Гуггенгайма (музей сучасного мистецтва) Острів Рузвельта (Нью-Йорк), житловий квартал Міст Квінсборо Пекельна кухня Мідтаун Бродвей, у центральній частині — більше 40 Бродвейських театрів. Карнегі-хол Рокфеллерський центр Собор Святого Патрика (Нью-Йорк), велика неоготична церква. Таймс-Сквер, Бродвей Штаб-квартира ООН Центральний вокзал Нью-Йорка, вокзал переважно приміських потягів Нью-Йоркська публічна бібліотека, головна бібліотека міста Емпайр-Стейт-Білдінг Медісон-сквер-гарден Челсі Маррі-Гілл Гринвіч-Віллидж, багатий житловий квартал, де мешкає чимало митців Нью-Йоркський університет Вашингтон-Сквер-парк Іст-Віллидж Сохо (Мангеттен) (колишній промисловий квартал, зараз тут багато художніх майстерень) Ноліта Маленька Італія Нижній Іст-Сайд Баувері Чайна-таун (найбільший китайський квартал у США) Мангеттенський міст, відкритий 1909 року. Бруклінський міст, відкритий 1883 року. Трайбека Фінансовий квартал Всесвітній торговий центр (тут знаходиться Граунд-Зіро) Всесвітній торговий центр 1 або Вежа Свободи — найвищий хмарочос Нью-Йорка та США. Уолл-стріт, Нью-Йоркська фондова біржа Саут-стріт-Сіпорт, забудова XIX століття. Беттері-Парк-сіті Батарея
Клімат Мангеттен розташований у зоні вологого субтропічного клімату. Завдяки острівному розташуванню Мангеттена, температура взимку в місті комфортніша, ніж у прилеглих регіонах, віддалених від берега. У рік випадає 63,5-88,9 см снігу. Весна і осінь на Мангеттені — м'які, літо досить жарке й вологе. Кількість спекотних днів з температурою 32 °C і вище — 18-25 за сезон. Клімат Мангеттена обумовлений Атлантичною мультидекадною осциляцією, 70-річним циклом зміни температури поверхні Атлантичного океану з холодної фази на теплу і навпаки. Великий вплив АМО позначається на частоті й силі ураганів у регіоні.
Влітку вечірня температура трохи підвищується (іноді на більше, ніж 4 °C) за рахунок того, що міські будівлі й дороги віддають накопичене за день тепло. Найвища температура (41 °C) була зареєстрована 9 липня 1936 року, найнижча (–26 °C) — 9 січня 1934 року.
Історія
Мангеттен до Нових Нідерландів До приходу європейців Мангеттен та правий берег річки Гудзон населяли індіанці делавари (ленапе) з групи алгонкінів.
Існує думка, що нью-йоркська бухта була відкрита 1524 року італійським мореплавцем Джованні да Верраццано, який перебував на французькій службі, й кілька місяців потому — португальцем на іспанській службі Естебаном Гомесом. Насправді не збереглося жодних доказів цих відкриттів: розрахунків координат, записів спостережень або мап. Єдиним свідченням є розповідь про те, що моряки бачили дельту річки, яка, можливо, була Гудзоном. Кораблі не заходили в затоку, а отже не дослідили ні її, ні річку, поки 1609 року цього не зробили голландці; принаймні, наразі про це не немає жодних письмових джерел.
1602 року Генеральні штати Сполучених Провінцій (Нідерландів) заснували Об'єднану Ост-Індську Компанію, поставивши перед нею завдання знайти північно-західний шлях в Азію та приєднати до Нідерландів відкриті території. 3 вересня 1609 року англійський мореплавець Генрі Гадсон, який працював на цю компанію, підійшов на кораблі «Півмісяць» () до землі, на якій сьогодні розташований Нью-Йорк. Він досліджував берегову лінію, а 12 вересня 1609 року пішов вгору за течією річки, яка носить нині його ім'я — річка Гудзон. Гадсон оголосив відкриті ним землі власністю свого роботодавця.
Хоча шляхів до Азії знайдено не було, проте землі, відкриті Гадсоном, виявилися одними з найкращих в Північній Америці насамперед для хутрової торгівлі. Європейці не займалися хутряним промислом, за них це робили індіанці, у яких європейці вимінювали його на різні предмети побуту. Незабаром розвинулася й договірна торгівля, коли індіанці готували товар до прибуття конкретного купця, який, своєю чергою, виконував конкретні замовлення місцевих жителів. Поступово стали завозитися не тільки предмети безпосереднього вжитку, але й пристосування для обробки хутра на місці самими мисливцями та їх родинами. Така торгівля була вигідна обом сторонам. Для індіанця ніж або дзеркало становили велику цінність у порівнянні зі шкірами бобрів.
Новий Амстердам під владою Сполучених Провінцій (Нідерландів)