Kawasaki Ki-3 () — серійний легкий бомбардувальник Імперської армії Японії 1930-х років.
В «довгій» нумерації літаків японської армії позначався Легкий одномоторний бомбардувальник Тип 93 (, Кю: сан-шікі Танкей Бакуґекі кі)).
Історія створення На початку 1930-х років фірма Kawasaki за власною ініціативою розробила проєкт літака-розвідника під керівництвом конструкторів Ріхарда Фогта та Такео Дої (внутрішнє позначення KDA-6). Літак не зацікавив командування Імперської армії Японії, проте військові замовили на базі цього літака легкий бомбардувальник.
Це був суцільнометалевий біплан з двигуном BMW IX потужністю 790 к.с. оснащеним турбокомпресором. Згодом його замінили японським варіантом німецького двигуна Kawasaki Ha-2. Озброєння складалось з одного 7,7-мм кулемета, розташованого під капотом двигуна, та одного-двох кулеметів на турелі стрільця в задній кабіні. Бомбове навантаження — до 500 кг бомб. Початково еліпсоподібний радіатор розміщувався відразу за гвинтом, але через технічні проблеми його перемістили на звичніше місце під двигуном.
Перший прототип був збудований у квітні 1933 року, незабаром були збудовані ще 2 прототипи. Льотні випробування пройшли досить успішно. Хоча літак не досяг замовленої швидкості та мав проблеми з двигуном, у 1934 році він був прийнятий на озброєння під назвою «Легкий одномоторний бомбардувальник Тип 93» (або Ki-3).
На заводі Kawasaki було виготовлено 200 літаків, ще 40 — на заводі Tachikawa. Але проблеми з двигуном вирішити не вдалось, і у 1935 році виробництво було припинене.
Історія використання Ще до початку японсько-китайської війни через постійні проблеми з двигуном літаки Ki-3 вважались застарілими. Вони були на озброєнні частин, розташованих у Центральному та Південному Китаї, а також в Маньчжурії, тоді як основні бойові дії розгортались на півночі та сході Китаю. Лише під час штурму Сюйчжоу навесні 1938 року, в умовах відсутності спротиву з боку китайської авіації, Ki-3 використовувались досить активно, завдаючи ударів по китайських військах, проводячи розвідку та коригування дій артилерії.
На момент початку боїв на Халхин-Голі Ki-3 обмежено використовувались в частинах другої лінії як зв'язкові та транспортні літаки. Частина дієздатних літаків була переведена в льотні школи та аероклуби, але більшість машин була списана через поламки.
На початок 1940 року Ki-3 був повністю виведений з експлуатації.
Тактико-технічні характеристики Дані з Japanese Aircraft 1910—1941
Технічні характеристики Екіпаж: 2 особи Довжина: 10,00 м Висота: 3,00 м Розмах крила: 13,00 м Площа крила: 38,00 м² Маса порожнього: 1 650 кг Маса спорядженого: 3 097 кг Навантаження на крило: 81,6 кг/м² Двигун: 1 × 12-циліндровий V-подібний BMW IX водяного охолодження з нагнітачем Потужність: 790 к. с. Гвинт: дволопатевий дерев'яний Питома потужність: 4,1 кг/к.с.
Льотні характеристики Максимальна швидкість: 259 км/год Крейсерська швидкість: 230 км/год Практична стеля: 7 000 м. Час набору висоти 3000 м: 12 хвилин
Озброєння Стрілецьке: 1 × 7,7 мм курсовий кулемет 1-2 × 7,7 мм кулемети в верхній турелі Бомбове: до 500 кг бомб
Джерела Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9. Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010.-431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4
Примітки
Посилання