Богда́на Іва́нівна Півне́нко (27 січня 1977, Харків, Українська РСР, СРСР) — українська скрипалька, продюсерка, викладачка, професор. Народна артистка України (2018). Її називають «українською Паганіні в спідниці»Олег Валик. Богдана Пивненко: «Каждый артист должен иметь свое лицо» // Запорожье Вечернее, № 14 (389), 02.04.2015. . Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2025). Солістка, генеральний директор (з липня 2023 року) і художній керівник Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Учасниця дуету із піаністкою Іриною Стародуб. Дружина Олега Павлюченкова.

Біографія Народилася в Харкові. Батько — художник Іван Марчук; мати — мистецтвознавиця Півненко Алла Степанівна (нар.1941 р.) Художники Харківщини. Півненко Алла Степанівна, викладала в Харківському художньо-промисловому інституті.

1984 року почала навчатися в Харківській музичній десятирічці, клас скрипки. 1993 року перейшла до класу скрипаля Богодара Которовича в Київській середній спеціалізованій музичній школі ім. М. В. Лисенка. Також навчалася в Ігоря Пилатюка, який певний час працював асистентом у Которовича.

У 1995—2003 роках навчалась у Національній музичній академії імені Чайковського. У 2001—2003 роках навчалася в аспірантурі НМАУ у класі Ігоря Пилатюка та Богодара Которовича.

Із 2001 року грала в Міжнародному молодіжному оркестрі «Філармонія націй» під орудою Юстуса Франца (Justus Frantz).

2003 рік — майстер-класи у видатних скрипалів Віктора Третьякова, Захара Брона, Павла Вернікова.

У 2000—2005 роках була концертмейстеркою національного камерного ансамблю «Київські солісти».

З 2008 по 2010 роки брала майстер-класи у Ольги Пархоменко.

З 2000 року працює з національним ансамблем солістів «Київська камерата». У липні 2023 року призначена виконувачкою обов'язків генерального директора і художнього керівника згаданого колективу.

Як продюсерка та виконавиця брала участь у створенні 12-дискової «Антології сучасної української музики». В оформленні дисків використано роботи Івана Марчука.

У 1999—2023 роках викладала у Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського, в якій працювала доценткою, професоркою, а у 2016—2023 роках була завідувачкою кафедрою скрипки.

У 2014 році організувала проєкт підтримки музично обдарованих дітей «Ми діти твої, Україно!» та є активною учасницею проєкту «Responsible Future». У 2025 році потрапила до рейтингу «УП 100. Сила жінок» за версією Української правди.

Співпрацювала з Мирославом Скориком, Валентином Сільвестровим та Валерієм Матюхіним.

Виступала з концертами в Англії, Швейцарії, Франції, Німеччині, Австрії, Нідерландах, Грузії, Литві, Італії, Іспанії (зокрема в концертному залі Палацу каталонської музики в Барселоні) та США (зокрема в концертній залі Карнеґі-холі в Нью-Йорку). Скрипалька Богдана Півненко як солістка концертує з найкращими оркестрами України. На одній сцені виступала з диригентами, серед яких Юозас Домаркас, Володимир Сіренко, Саулюс Сондецкіс, Володимир Шейко, Теодор Кучар, Еркі Пехк, Лютарас Балченас, Наталія Пономарчук та Оксана Линів.

Сім'я У 2006 році одружилася з бізнесменом і політиком Володимиром Шульгою, засновником мережі супермаркетів «Фокстрот», з яким познайомилася під час Помаранчевої революції 2004 року. 7 грудня 2006 року народила сина Богдана. 2008 року чоловік помер від серцевого нападу.

Згодом одружилася з кінорежисером Олегом Павлюченковим.

Фільмографія Іван Марчук, Валентин Сильвестров. За горизонтом — горизонт… Віртуальне слайд-шоу. (DVD). — UKRmusic, 2012. Іван Марчук, Мирослав Скорик. За горизонтом — горизонт… Віртуальне слайд-шоу. (DVD). — UKRmusic, 2013.

Нагороди Орден княгині Ольги III ступеня (21 серпня 2026) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів держави, сумлінне виконання професійного обов'язку; Народна артистка України (23 серпня 2018) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм; Заслужена артистка України (18 серпня 2006) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 15-ї річниці незалежності України; Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка у номінації «Музичне мистецтво» (5 березня 2025) — за концертні програми 2019—2024 років; Лауреат Міжнародного музичного конкурсу імені Миколи Лисенка в Києві (1997); Лауреат Міжнародного конкурсу інтерпретаторів-інструменталістів (1997, Кишинів, Молдова); Лауреат національної програми «Нові імена України» (1997); Лауреат International Youth & Music Festival Vienna (2000, Відень, Австрія); Лауреат Міжнародного конкурсу «IBLA Grand Prize» (2016, Італія); Лауреат Міжнародного конкурсу of the Tadini International Music Competition (2016, Ловере, Італія).

Примітки

Джерела

Собуцька В. «Життя виховує — або стаєш бійцем, або програєш. Я вдалася в батька!» // Свобода. — 2012. — № 19 (16 берез.). — С. 8. Садовська Г. Богдана Півненко: «Хочу, щоб тато мною пишався» // Вільне життя плюс. — 2012. — № 21 (21 берез.). — С. 9. Чайківська Я. Донька Івана Марчука радить усім цінувати українське // Тернопіль вечірній. — 2013. — № 9 (27 лют.). — С. 6. Юхно-Лучка М. Богдана Півненко: «Завжди хотіла, щоб мій тато Іван Марчук пишався мною!» // Нова Тернопільська газета. — 2013. — № 8 (27 лют.-5 берез.). — С. 9. Фіалко Д. Богдана Півненко: «Артистові важливо мати своє обличчя» // Україна молода. — 2015. — 3 березня. Садовська Г. Чарівна скрипка Богдани Півненко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 30 (18 квіт.). — С. 5. Заморська Л. Скрипалька Богдана Півненко: «Я не люблю відпочивати від скрипки» // 20 хвилин Тернопіль. — 2017. — 25 червня. Рудяченко О. Драйвова Богдана // День. — 2019. — 18 липня. Смільська О. Богдана Півненко: «Я казала своїм чоловікам, що вмію тільки грати на скрипці і прикрашати життя, а вони погоджувалися» // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 42 (11-17 листоп.). — С. 6. Садовська Г. Богдана Півненко: жінка, яка біжить // Вільне життя плюс. — 2015. — № 97 (2 груд.). — С. 6. Макаревич М. Богдана Півненко: «Віра — обов'язкова складова мого розвитку» // Жінка. — 2021. — № 6. — С. 4-7. Макаревич М. Скрипалька Богдана Півненко: «Київська камерата» з Кері-Лінн Вілсон виступатиме у Києві, Чернівцях і Коломиї // Україна молода. — 2024. — № 34/35 (28 серп.). Татаренко, І. Про що жінка мовчить: скрипалька Богдана Півненко // Marie Claire Ukraine. — 2024. — 25 квітня. Григоренко В. Леді-скрипка // Україна молода. — 2025. — № 4 (29 січ.). </div>

Посилання

Богдана Півненко на вебсайті «Київської камерати»