Іван (Ян) Олександр Олізар-Волчкевич ( близько 1700) — руський шляхтич, військовик (ротмістр королівського війська (1663)), урядник. Підсудок Київської землі (1665—1699), був похований у домініканців у Луцьку.
Життєпис Батько — Людвик Олізар ( 1645, перша дружина — Гальшка Лозчанка, донька Лаврина та Ганни Гулевич — відомої фундаторки братських шкіл у Києві). Матір — друга дружина батька Францішка Дембінська (по його смерті вийшла за Уханського).
Дідич Коростишева. У 1669 році наважився зірвати коронаційний сейм. Був популярним серед своїх співзем'ян. Після смерті київського каштеляна Яроша Куропатницького шляхта Київського воєводства у 1697 і 1698 роках доручала своїм послам на Сейми підтримати його кандидатуру на вакантну посаду.
Перша дружина — Станішевська. Друга дружина — Теофіля Катерина Гошовська, вдова брацлавського каштеляна Станіслава Францішека Конецпольського (з ним мала сина ЛеонардаNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — S. 397.), з нею мав сина Адама.
Примітки
Джерела
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2 — S. 379.