Trychocleónus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд Основні ознакиТер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 15, 40-41 усе тіло вкрите густими довгими розщепленими волоскоподібними лусочками (звідси й назва роду: волос). передньоспинка циліндрична, ледь звужена до вершини, її задній край кутовидно відтягнутий до щитка;. задньогруди майже вдвічі більші, ніж діаметр середніх тазиків. Зображення виду із цього роду див. також у (малюнок 49).
Спосіб життя Не вивчений, ймовірно, він є типовим для представників Cleonini. Дорослі жуки живляться молодими пагонами саксаулуТокгаев Т., Непесова М. Материалы к фауне и экологии долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae) юго-восточной Туркмении // Известия АН Туркменской ССР. Серия биол. Наук, 1964, № 1, с. 53-59 , а личинка розвивається на підземних частинах нонеї та інших рослин з родини Шорстколисті. При цьому вона будує навколо себе камеру із часток ґрунтуВоловник С. В. 2010. Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи. // Зоол. журнал, 2010, т. 89, вып. 7, с. 828—833. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf .
Географічне поширення Єдиний відомий вид цього роду мешкає у центральній частині Півдня Палеартики (див. нижче).
Класифікація Описаний один вид роду: Trichocleonus leucophyllus (Fischer von Waldheim, 1821)- Афганістан, Іран, Середня Азія, Північно-Західний Китай, КазахстанMeregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 455. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp. .
Примітки