Балкарія — історична територія площею 6,6 тис. км², місце формування та проживання народу балкарців () — дослівно: «горяни», аланла в горах і передгір'ях Кавказу, нині — населена балкарцями південна і західна частина Кабардино-Балкарської Республіки. Балкарія займає ущелини і передгір'я Центрального Кавказу по долинах річок Малка, Баксан, Чегем, Черек та їх приток, що відносяться до басейну Терека. На території Балкарії розташовані: найвища гора Європи — Ельбрус (у перекладі з балкарської «багатотисячник»), а також відомі п'ятитисячники — найвищі вершини Кавказу — Дихтау, Коштан-Тау, Джангітау тощо. Тут же знаходяться найбільші льодовики і фірнові поля Кавказу: Азау, Терскол, Іткол, Чегет тощо, а також відома Безенгійська стіна (12-кілометровий гірський масив, найвища ділянка Головного Кавказького хребта). Територія Балкарії багата гірськими масивами, лісами, родючими долинами, альпійськими луками і родовищами корисних копалин.
Республіка Балкарія
Див. також Приельбрусся Балкарці Карачай Кабарда
Примітки