Єжи Марцін Любомирський (або Марцін Любомирський, ; 24 жовтня 1738, Краків — 27 травня 1811, Пшецлав) — польський шляхтич-магнат, військовик, урядник і політичний діяч Королівства Польського, театральний антрепренер, відомий авантюрист та гуляка. Барський конфедерат. Генерал військ коронних, власник значних маєтностей на Поділлі (зокрема, Палацово-парковий ансамбль «Самчики». Втратив родове «гніздо» — замок у Яновці.
Життєпис Народився 1738 року. Дід — Єжи Домінік Любомирський — краківський воєвода, фундатор костелу святого Антонія та колегіуму піярів у Межирічі Корецькому; батько Антоній Бенедикт (1718—1761), мати — дружина батька Анна Зофія Ожаровська (, бл.1716—1759, гербу Равич). Був єдиним сином у батьків, які його виховували в Яновці за порадами Станіслава Конарського. Спочатку навчався під керівництвом Антонія Дружбацького, братанка поетки Ельжбети Дружбацької. У 1749—1751 роках навчався в Колегіум нобіліум, після цього до 1753 року в Люневільській академії під керівництвом Анджея Ожґи.
11 грудня 1756 року здобув ранг генерала коронних військ. 1774 року після смерті стрийка Францішека Фердинанда, який не мав нащадків, посів Барське, Казімезьке та Ольштинське староства. 23 квітня 1789 року став шефом свого колишнього регіменту, який отримав № Х. Правдоподібно, ще 1789 року покинув Варшаву та переїхав до Франкфурта-на-Майні, де зблизився з Якубом Франком, був присутнім на його похороні 1791 року.Szczygielski W. Lubomirski Jerzy Marcin h. Szreniawa (1738—1811)… — S. 34-38.
Був власником значних маєтностей на Поділлі (зокрема, Палацово-паркового ансамблю «Самчики», який продав гайсинському старості Пйотрові Чечелю (1754—1843)). Втратив родове «гніздо» — замок у Яновці.Janowiec-zamkipolskie.pl Janowiec-zamkipolskie .
Помер 27 травняSzczygielski W. Lubomirski Jerzy Marcin h. Szreniawa (1738—1811)]… — S. 38. (або 27 червняMarcin Jerzy ks. Lubomirski z Lubomierza h. Drużyna (ID: 15.105.926) .) 1811 року в Прецлаві.
Особисте життя
Сексуальна орієнтація 1782 року Єжи Марцін Любомирський спричинив галас у газетах, переодягнувшись у жіноче вбрання на варшавському костюмованому балу.Це був не єдиний прояв його скандальної поведінки — стверджував, що князь мав «бридкі східні примхи»Польський евфемізм 18 століття для опису гомосексуальної поведінки, пов'язаний з переконанням, що вона була винайдена в Туреччині і відкрито мав улюбленця хлопчика-козачка, для якого придбав у короля шляхетство. Численні романи князя з жінками та чоловіками (його іншим коханцем був секретар Януша Олександра Сангушка, Кароль Шидлоський) інтерпретуються як бісексуальність.
Сім'я Першою своєю дружиною він вважав Анну Вилежинську (), однак шлюб не був формалізований. Пізніше вони розійшлися, Анна стала черницею під іменем Клара, померла 1787 року в монастирі бенедиктинок у Вільні. Перша законна дружина — графиня (, дочка губернатора Королівства Галичини та Володимирії Андрея ГадікаWierzbicka-Michalska K. Lubomirska z Hadików Anna Maria (ok. 1743—1803) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk Zakład :Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVII/4, zeszyt 75. — S. 624—625. ), з якою він розлучився. Друга — Гонората Стемпковська (), донька київського воєводи (за даними Вацлава Щиґельського в ПСБ) (або зять) донька Юзефа Ґабріеля Стемпковського. Третя — Текля Лабенцька (). Відомі діти: Антоні (помер рано) , дружина графа Єжи Тишкевича (1768—1831).
Виноски
Примітки
Джерела Szczygielski W. Lubomirski Jerzy Marcin h. Szreniawa (1738—1811) Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 34—38.
Посилання Marcin Jerzy ks. Lubomirski z Lubomierza h. Drużyna (ID: 15.105.926) . Lubomirscy (01).