Вестінгауз Електрик () — японо-американська електротехнічна і ядерноенергетична компанія. Її заснував винахідник, промисловець і підприємець Джордж Вестінгауз в 1886 році
У 2007 куплена японською компанією Toshiba. В лютому 2017 року стало відомо про фінансові проблеми компанії Westinghouse. Зараз з’явилася інформація про те, що Toshiba розглядає пропозиції від фінансових установ та інвестиційних компаній про спеціальну позику (так звана позику боржника), яка могла би допомогти уникнути потенційного банкрутства її американського атомного бізнесу.
У 2017 році Toshiba зазнала збитків у зв'язку з діяльністю Westinghouse Electric в розмірі $ 7 млрд.
Історія створення Джордж Вестінгауз, прийшовши з полів битв Громадянської війни, почав працювати в майстернях великої залізничної компанії, де одночасно зайнявся винахідництвом. Тут він винайшов пристосування для підйому вагонів, що зійшли з рейок.
Повітряне гальмо 1866 року Джордж Вестінгауз організовує в Піттсбурзі свою справу — відкриває власні вагоноремонтні майстерні. У 1869 році він розробив автоматичне повітряне гальмо для вагонів і впровадив його у виробництво. Вдала конструкція гальма в поєднанні з хорошими підприємницькими якостями Вестингауза призвели до розгортання широкого виробництва й створення в 1870 році «Акціонерного товариства повітряних гальм Вестінгауз». Незабаром повітряні гальма системи Вестінгауз отримали широке визнання в США і Європі.
Початок випуску електротехнічної продукції
Вестінгауз проявив себе не лише як видатний винахідник і підприємець, але і як новатор. Він рано угледів великі перспективи впровадження електрики і вклав кошти від доходів з продажу повітряних гальм у виробництво електротехнічної продукції. 1886 року фірма Вестингауза почала випускати електричні лампи і різне обладнання постійного струму, перетворившись незабаром у велику електротехнічну компанію з багатьма заводами і головним підприємством у Піттсбурзі. Бачачи, на відміну від Едісона, перевагу систем змінного струму, Вестінгауз на своїх підприємствах впроваджує випуск устаткування і монтаж ЛЕП змінного струму — першим у США.
Виробництво обладнання для двофазного струму Додатково викупивши у винахідника Ніколи Тесли близько 40 патентів на електрообладнання змінного струму і виплативши величезну як на той час суму, він показав себе дуже далекоглядним підприємцем, взявши на озброєння найпередовіші ідеї в електротехніці. Один із винаходів Ніколи Тесли, патент на який купив Вестінгауз — це двофазний електродвигун змінного струму. У 1888 році, для доведення винаходу і якнайшвидшого впровадження його у виробництво, в Піттсбург як консультанта на солідний оклад запросили самого Н. Теслу. Працюючи в компанії «Вестінгауз електрик», Тесла запропонував стандарт промислової частоти — 60 Гц, який і донині прийнятий у США. Але тут він пропрацював лише рік і, не знайшовши спільної мови з місцевими фахівцями, виїхав до Нью-Йорка.
Розробки, засновані на патентах, куплених у Тесли, вилилися до 1890 у виробництво широкої номенклатури двофазного електрообладнання змінного струму: генераторів, трансформаторів, електродвигунів. Устаткування компанії «Вестінгауз електрик компані» почало тіснити продукцію «Едісон електрик компані». Це було пов'язано з величезною перевагою устаткування змінного струму, яке переважно виробляв Вестінгауз, перед обладнанням постійного струму, яке виробляв Едісон, з фанатичною завзятістю не визнаючи змінного струму і борючись з ним щосили.
Незабаром почалася економічна криза і для виживання в конкурентній боротьбі «Едісон електрик компані» об'єднується з «Томсон-Хаусон і Ко» в компанію «Дженерал Електрик». Для того, щоб протистояти своєму конкурентові, Вестінгауз теж об'єднується з кількома дрібними фірмами. У 1889 році назву фірми змінено з «Вестінгауз електрик» на «Вестінгауз електрик енд мануфанчурінг компані».
Суперечка з Ніколою Теслою Акціонери зажадали розірвати контракт з Теслою за використання його патентів, оскільки додатково той повинен отримувати за договором, крім одноразової суми в 1 млн доларів, виплату з кожної одиниці виробленого обладнання. У результаті виходила величезна сума. Але в підсумку Тесла сам відмовляється від договору.
Суперечка з АЕГ Російський винахідник М. О. Доливо-Добровольський, головний інженер німецької фірми АЕГ, запропонував систему трифазного струму і побудував трифазний двигун, трансформатор, генератор і повітряну ЛЕП до Міжнародної електротехнічної виставки у Франкфурті-на-Майні. «Вестінгауз електрик» подала до суду на АЕГ, заявляючи, що трифазне обладнання — окремий різновид багатофазної системи Тесли і зажадала з АЕГ або купівлю патентів, або виплату великих сум за ліцензією. В результаті багаторічної боротьби, попри досить переконливі докази щодо відсутності пріоритету Тесли та оригінальність розробки Доливо-Добровольського, АЕГ програла всі судові процеси.
Участь у спорудженні Ніагарської ГЕС У 1886 року стала до ладу Ніагарська ГЕС (Ніагарський водоспад), де було встановлено обладнання компанії «Вестінгауз електрик» (згодом замінено на трифазне).
Виробництво гвинтівок Уже з початком Першої світової війни російська армія почала відчувати велику нестачу озброєнь. Сформовані частини не могли бути повною мірою озброєні. Зокрема три російських збройових заводи — Сестрорецький, Тульський та Іжевський були не готові значно наростити виробництво гвинтівок системи Мосіна. Одним з виходів зі становища було замовити гвинтівки за кордоном за російськими кресленнями. Одним із підрядників виконання замовлення (разом з фірмою «Ремінгтон») у 1915 році була визначена фірма «Вестінгауз електрик», яка до цього не мала досвіду виробництва стрілецької зброї.
Згідно з підписаною угодою «Вестінгауз» повинна була поставити з січня 1916 по квітень 1917 1 млн 800 тис. гвинтівок. Але «Вестінгауз» не зуміла вкластися в обумовлені строки і в жовтні 1916 попросила відстрочки часу поставки на півроку. Російсько-англійська комісія була змушена погодитися, при цьому збільшивши замовлення. Якість гвинтівок, вироблених компанією «Вестінгауз», не задовольняла російських замовників. Ось що писав про це генерал А. К. Залюбовський, який за дорученням ГАУ (Головне артилерійське управління) Російської імперії інспектував заводи, щоб з'ясувати причини зривів поставок і низької якості продукції: У нас немає засобів змусити заводи, які випадково стали збройовими і переслідують виключно комерційні цілі, робити дійсно придатні рушниці. Докладне дослідження підприємств Ремінгтона і Вестінгауза… підтвердило мої підозри, що отримувати гвинтівки задовільної якості в Америці не можна. До січня 1917 Вестінгауз поставив тільки 12,5% від обсягу контракту.
На конференції союзників у Петрограді британські представники зажадали скоротити обсяг замовлення гвинтівок у США до 1,1 млн шт. Уряд США викупив у фірми продукцію, що залишилася.
Ядерна енергетика і ядерна зброя На початку ХХІ ст. «Вестінгауз» займається проєктуванням енергоблоків АЕС. Це провідна світова компанія з виробництва ядерних реакторів з водою під тиском і киплячих реакторів (проєкти реакторів: АР600 — сертифікований Комісією з ядерного регулювання в 1999 р, AP1000 — очікувалося закінчення сертифікації в 2004 р, концепція майбутнього десятиліття — ISIR). Також «Вестінгауз» — один з лідерів виробництва палива для АЕС (близько 20% всіх світових поставок реакторного палива) — т. зв. тепловиділяючих збірок (ТВЗ). Разом з тим як велика транснаціональна корпорація «Вестінгауз» контролює до 50% всіх комерційних енергоблоків світу. «Вестінгауз» тісно пов'язана з виробництвом ядерної зброї, поставляючи механічне обладнання для атомних заводів.
В даний час близько 75% світового ринку ядерного палива (річний оборот якого складає понад 35 мільярдів доларів США), поділено між трьома компаніями світового рівня: американо-японською «Вестінгауз» (31%), французькою Areva (27%) і російською ТК «ТВЕЛ» (17%) .
Westinghouse в Україні
Компанія «Вестінгауз» працює на українському ринку з 1992 рокуhttp://www.westinghousenuclear.com/About/News/View/WESTINGHOUSE-AND-UKRAINE-FIRM-TURBOATOM-SIGN-EXTENDED-PARTNERSHIP-CONTRACT WESTINGHOUSE AND UKRAINE FIRM TURBOATOM SIGN EXTENDED PARTNERSHIP CONTRACT і сьогодні є єдиним, альтернативним Росії, постачальником ядерного палива для українських атомних електростанцій. Робота «Вестінгауз» в Україні розпочалася з надання послуг з модернізації систем безпеки українського парку реакторів.
Період 1995-2010 років
У 1994-1995 роках, розуміючи небезпеку перебування в абсолютній залежності від Росії, яка на той час була монопольним постачальником ядерного палива для українських АЕС, усвідомлюючи пов'язану з цим необхідність у диверсифікації джерел постачання ядерного палива і вважаючи її невід'ємною частиною енергетичної безпеки держави, тодішні Президент України Леонід Кучма та Прем'єр-міністр України Євген Марчук розпочали формування засад нової Енергетичної стратегії України.
У 1996 році Міністерство енергетики США та Міністерство енергетики України на основі Міжурядової угоди в галузі атомної енергетики затвердили проєкт кваліфікації ядерного палива для України. Організацією для виконання робіт за проєктом зі сторони США стала компанія «Вестінгауз».
З 1999 року Westinghouse та Науково-технічний комплекс «Ядерний паливний цикл» ННЦ ХФТІ мають спільний науково-технічний проєкт, що здійснює підготовку фахівців за стандартами ЄС та США, а також розробляє продукти спеціально для українського ринку.http://www.crcd.kipt.kharkov.ua/ru/proekty НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС "ЯДЕРНЫЙ ТОПЛИВНЫЙ ЦИКЛ" В рамках проєкту в ННЦ ХФТІ був створений Центр проєктування активних зон (ЦПАЗ), фахівці якого пройшли підготовку з методології та освоєння кодів проєктування і обґрунтування безпеки ядерного палива та активних зон, які застосовувались компанією «Вестінгауз». В процесі виконання робіт по проєкту ЦПАЗ здійснював науково-технічну підтримку «Вестінгауз» у розробці тепловидільних елементів (твелів) і тепловидільних збірок для реакторів типу ВВЕР-1000, встановлених на АЕС України. В процесі реалізації цього проєкту «Вестінгауз» створила інженерний центр, передала українській стороні деякі технології, а також проводила тренінги та тривалі стажування українських фахівців-атомників.
В серпні 2005 року на енергоблоці № 3 Південноукраїнської АЕС розпочато дослідну експлуатацію 6 тепловидільних збірок «Вестінгауз». Після отримання перших позитивних результатів випробувань у 2006,КВАЛИФИКАЦИЯ ЯДЕРНОГО ТОПЛИВА "WESTINGHOUSE" ДАЕТ ПОЗИТИВНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ диверсифікація постачання палива на атомні електростанції була прописана в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, схваленої урядом Юрія Єханурова. В тексті Стратегії було наголошено на можливісті закупівлі паливних збірок Westinghouse для АЕС України після закінчення дослідної експлуатації перших ТВЗ. Але у тому ж році уряд США призупинив фінансування Міжнародної програми з ядерної безпеки, через що постачання 42 ТВЗ «Вестінгауз» для Південноукраїнської АЕС, яке було передбачене цією програмою, опинилося під загрозою зриву. Також проблеми безпекового характеру виникли з ТВЗ «Вестінгауз» на чеській АЕС Темелін. «Вестінгауз» запропонувала поставити в Україну вже допрацьовані з урахуванням чеських недоліків, модернізовані ТВЗ, але таке паливо було дорожчим, ніж планувалося.
На початку 2007 року було знайдено компромісне рішення: частину витрат по збільшенню вартості проєкту взяла на себе НАЕК Енергоатом. Перемовини тривали до 2008 року і супроводжувалися шаленим інформаційним і політичним спротивом з боку Росії: для зриву контракту нею було широко задіяно політиків і експертів, а російська пропаганда накачувала істерику і лякала Україну «новим Чорнобилем», якщо контракт з «Вестінгауз» буде підписано. В кампанії з дискредитації були задіяні також і проросійські політики в УкраїніСПІВРОБІТНИЦТВО "ЕНЕРГОАТОМА" ІЗ "ТВЕЛ" БУЛО І ЗАЛИШАЄТЬСЯ СТРАТЕГІЧНИМ НАПРЯМОМ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ. Контракт вдалося підписати лише у 2008 році на період 2011-2015 років.