Микола Степанович Угрюмов (* , Путивль — † ) — радянський воєначальник, генерал-майор, Герой Радянського Союзу (1940).
Життєпис У Червоній армії з 1923, в 1926 закінчив Ленінградську піхотну школу.
Командиром батальйону, в званні капітана, брав участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 рр. Відзначився при взятті станції Терійокі, при форсуванні річки Бистрой, біля села Сарвелай, при взятті висоти 34,8. 18.01.1940 р. М. С. Угрюмова призначили командиром 252-го стрілецького полку. 11.02.1940 р. частини Червоної армії прорвали лінію Маннергейма, а 252-го полк взяв порт Іно.
15.02.1940 р. М. С. Угрюмову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
З початку радянсько — німецької війни командував дивізією на Лузькому рубежі. В 1942 р. закінчив академію Генерального штабу. Воював на Ленінградському фронті, де командував 2-ю дивізією народного ополчення. Пізніше на Південному фронті, в складі 2 гвардійської армії 4 Українського фронту, командував 33 гвардійською Севастопольською дивізією.
Генерал-майор М. С. Угрюмов після війни очолював військову кафедру Горьківського інституту, з 1961 р. — у відставці.
Нагороди та відзнаки два ордена Леніна чотири ордена Червоного Прапора орден Суворова орден Кутузова орден Вітчизняної війни орден «Хоробрий солдат» (Польща) звання «Почесний громадянин міста Скадовська» (1974)
Джерела ПОЧЕСНІ ГРОМАДЯНИ МІСТА СКАДОВСЬК Микола Степанович Угрюмов