Григорій Борисович Берко́вич ( 15 січня 1905, Верхній Рогачик — 11 грудня 1976, Харків) — український радянський живописець і графік; член Спілки художників України з 1960 року.
Біографія Народився 15 січня 1905 року в смт Верхньому Рогачику (тепер Херсонська область, Україна). У 1925—1930 роках навчався в Київському художньому інституті (викладачі К. Єлева, Ф. Кричевський, А. Таран, В. Пальмов), а у 1930—1931 роках викладав у ньому. У 1932—1938 роках викладав у Харківському поліграфічному інституті.
Помер у Харкові 11 грудня 1976 року.
Праці Картини: «Путивль» (1937, Харківський художній музей); «Після варварів» (1942, Харківський художній музей); «Портрет художника В. Аверіна» (1945); «Народження ненависті» (1945—1946, олія; Харківський художній музей); «Любов» (1947, Харківський художній музей); «Натюрморт. Півонія» (1953); «У степу, степу Донецькому» (1968—1969). Серед графічних робіт: «Осінь» (пастель, 1935), «Портрет ударниці Дніпробуду Романенко» (1938) та інші.
Автор творів про життя Тараса Шевченка: картин «Т. Г. Шевченко-художник» (1936, 1939); «Друзі у хворого Шевченка» (1939); «Друзі у хворого Т. Г. Шевченка» (1941, Канівський державний музей-заповідник «Могила Т. Г. Шевченка»); «Т. Г. Шевченко слухає акина» (1943); «В далекій неволі (Т. Г. Шевченко з другом — солдатом А. Оберенком)» (1963–1964); літографій «Т. Г. Шевченко слухає акина» (1936); «Т. Г. Шевченко слухає казахського народного співця» (1939); «Т. Г. Шевченко серед казахів» (1961).
Джерела
Затенацкий Я. Украинская советская живопись. Київ, 1958; Дмитренко А. Український радянський історичний живопис. Київ, 1966; Изобразительное искусство Харькова. Москва, 1978; Мистецькі шляхи Харківщини. Харків, 1998.