Мінас — негус Ефіопії з Соломонової династії. Був сином імператора Девіта II та братом Ґелавдевоса.

Життєпис Під час експансії Ахмада ібн Ібрагіма аль-Газі до Ефіопії, Мінас потрапив у полон, але утримувався там як цінний в'язень. Незважаючи на те, що у ті часи полонених кастрували, Мінас уник такої долі на прохання Баті дель Вамбара, дружини імама Ахмада Ґрана. Після цього майбутній імператор одружився з дочкою останньогоR.S. Whiteway, The Portuguese Expedition to Abyssinia in 1541—1543, 1902 (Nendeln, Liechtenstein: Kraus Reprint Limited, 1967), стор. 34. Ґелавдевос доклав багатьох зусиль, щоб звільнити свого брата і зрештою йому це вдалосьRichard K.P. Pankhurst, The Ethiopian Royal Chronicles (Addis Ababa: Oxford University Press, 1967), стор. 72.

Невдовзі після сходження на престол Мінас здійснив кампанію проти фалаша у провінції Сем'єнG.W.B. Huntingford, The historical geography of Ethiopia from the first century AD to 1704, (Oxford University Press: 1989), стор. 136.

Приблизно за рік бар негус Єшак підняв повстання у провінції Тиграй, проголосивши Тазкаро законним сином і спадкоємцем імператора Мінаса. Його підтримав командир португальців Кріштован да ГамаLetter of Emanuel Fernandez to James Leynez, dated 29 July 1562, cited in Baltazar Téllez, The Travels of the Jesuits in Ethiopia, 1710 (LaVergue: Kessinger, 2010), стор. 142. Те повстання перебувало в центрі уваги імператора до самого завершення його правління. Він пройшов до Ласти, а його противник відступив до Шіре. Імператор наздогнав його там і здобув перемогу. Після цього він вирушив на південь — до Емфраза, де завдав поразки решті послідовників Тазкаро 2 липня 1561 року. Після цього здався і сам Тазкаро. Його схопили та кинули вниз зі скеліBruce, Travels, т. 3, стор. 231.

Згодом бар негус Єшак заручився підтримкою Оздеміра, османського паші Массави, проголосивши імператором вже брата Тазкаро, Маркоса. Мінас знову вирушив на північ, утім зазнав поразки у провінції Ендерта. Імператор відступив до Атронса-Мар'ям, щоб перегрупуватись, але захворів на гарячку й помер біля містечка Коло 1 лютого 1563 рокуBruce, Travels, т. 3, стор. 234.

Примітки