Анрі́-Бенжаме́н Конста́н де Ребе́к, (25 жовтня 1767, Лозанна, Швейцарія — 8 грудня 1830) — франкошвейцарський та французький письменник, публіцист, політичний діяч часів Французької революції, бонапартизму та Реставрації.
Біографія Бенжамен Констан народився в родині гугенотів. Отримав середню освіту в приватних вчителів. У 1782–1783 роках вивчав право в Університеті Ерлангена (Баварія), потім (до 1785 у Единбурзькому університеті (Шотландія). У травні 1785 року вперше прибув до Парижа. 8 травня 1789 року одружився з баронессою Мінною фон Грамм (1758—1825), придворною дамою графині Брауншвейзької.
Констан та Жермена де Сталь Знайомство Бенжамена Констана з письменницею Ж. де Сталь відбулося у вересні 1794 року в Женеві. Тоді після страти Людовика XVI вона разом з батьком (Жаком Неккером) вирушила у вигнання до Швейцарії й оселилася на березі Женевського озера у замку Коппе, де чекала кінця епохи Терору. Констан став фактичним чоловіком де Сталь; у червні 1797 р. у них народилася дочка Альбертіна. У травні 1795 року, після Термідора вони разом повернулися до Парижа, де Констан прийняв французьке громадянство. Спільне життя Констана та де Сталь тривало до грудня 1807 року.
Політична діяльність З 1796 року Констан активно підтримував Директорію. В 1799–1802 роках був членом Законодавчого трибуналу, а з жовтня 1803 по грудень 1804 року перебував в еміграції. В ході «Ста днів» розробляв доповнення до конституції Наполеона I. У березні 1819 року був обраний у палату депутатів. 1830 року Констан підтримав повернення монархії та Луї Філіпа.
Літературна творчість Бенжамен Констан був одним з чільних представників французького романтизму. Свій перший літературний твір, героїчну епопею «Лицарі», він написав у дванадцятирічному віціVie de Benjamin Constant // Constant B. Adolphe. Le cahier rouge. Cecile. — P., Gallimard, 1979. — P. 247.. З 1803 року вів щоденник. Зробив обробку п'єси Шиллера «Валленштейн».
Та світову славу письменникові приніс автобіографічний роман «Адольф», (написаний 1806 року в Женеві, опублікований 1816 року в Лондоні). Головною темою роману «Адольф» є деградація любовних стосунків головного героя до його коханої Елеонори. Адольф виявиляється не здатним ні любити її, ні покинути. Його нерішучість та певний садизм у ставленні до неї неминуче призводить до краху. Роман мав великий розголос у Франції та її межами й донині вважається одним з найвидатніших здобутків французької літератури XIX століття.
Автобіографічний характер мають також два інші прозові твори письменника, опубліковані лише в ХХ столітті. Це повісті «Червоний зошит» (оригінальна назва — «Моє життя», 1807, опубл. 1907 року) та «Сесіль» (близько 1810, опубліковано 1951 року). В повісті «Сесіль» Констан описав історію своїх взаємин з другою дружиною, Шарлоттою фон Гарденберг.
У кінці минулого століття було виявлено рукопис ще одного твору, написаного Констаном в 1786–1787 роках спільно з його коханою, Ізабель де Шарьєр де Зейлен — епістолярного роману «Листи Д'Арсіє-сина до Софі Дюрфе». .
Твори De la force du gouvernement actuel de la France et de la nécessité de s'y rallier (1796) Des réactions politiques (1797) Des effets de la Terreur (1797) Des suites de la contrerévolution de 1660 en Angleterre (1798) Amélie et Germaine (1803) Wallstein, 1809 Fragments d'une ouvrage abandonné sur la possibilité d'une constitution républicaine dans un grand pays (1803—1810) De l'esprit de conquête et l'usurpation (1814), памфлет проти Наполеона Réflexions sur les Constitutions, la distribution des pouvoirs et les garanties dans une monarchie constitutionnelle, 1814 Principes de politique applicables à tous les gouvernements représentatifs…, 1815) De la doctrine politique qui peut réunir les partis en France, 1816 Адольф (роман), 1816 Mémoires sur les Cent-Jours, 1820–1822 De la réligion considérée dans sa source… (1824–1831), п'ятитомна історія давніх релігій. Mélanges de littérature et de politique, 1829 Le Cahier rouge, 1907 Cécile, 1951
Переклади українською Марі-Мадлен де Лафаєтт. Принцеса Клевська. Пер. з фр. Аліни Волошенюк; Бенджамен Констан. Адольф. Пер. Ангеліни Альбощі. — Харків: Ранок, 2025. — 304 с.
Примітки
Література В. Головченко. Констан Анрі Бенжамен де Ребек // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.354 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання
Констан де Ребек //
Бенжамен Констан на сайті Find-A-Grave Institut Benjamin Constant — офіційна сторінка Rebecq liberal
Інтелектуальний портрет Бенжамена Констана The Liberty of the Ancients Compared with that of the Moderns (1819)