«Розенкранц і Гільденстерн мертві» () — абсурдистська екзистенціалістська трагікомедія британського письменника Тома Стоппарда, прем'єра якої відбулася 26 серпня 1966 року на Единбурзькому Фрінджі. П'єса мала миттєвий успіх і зробила Стоппарда відомим. Клів Барнс () із «Нью-Йорк Таймс» охарактеризував твір як «дуже смішний, дуже вражаючий, дуже моторошний».

В 1990 році п'єса була екранізована Томом Стоппардом в однойменному фільмі.

Назва Назва взята безпосередньо з фінальної сцени п'єси «Гамлет» Шекспіра. У попередніх сценах принца Гамлета вигнав до Англії віроломний король Данії (його дядько Клавдій, який убив батька Гамлета, щоб отримати трон). По дорозі до Англії Гамлет знаходить лист від короля Клавдія, який везуть до Англії старі, але тепер ненадійні друзі Гамлета Розенкранц і Гільденстерн. У листі наказ стратити Гамлета після прибуття до Англії. Гамлет переписує листа, щоб натомість стратити Розенкранца та Гільденстерна. Потім він тікає назад до Данії.

До кінця п'єси Шекспіра принц Гамлет, Лаерт, Офелія, Полоній, король Клавдій і королева Гертруда всі лежать мертвими.

Посол з Англії прибуває на місце події, щоб прямо повідомити, що «Розенкранц і Гільденстерн мертві» («Гамлет». Акт V, сцена II, рядок 411); вони приєднуються до зарізаних, отруєних і втоплених ключових персонажів. До кінця «Гамлета» Гораціо залишається єдиним головним персонажем, що залишився живим.

Попередню сатиричну п'єсу подібного характеру під назвою «Розенкранц і Гільденстерн» написав Вільям Швенк Ґілберт у 1874 році, поставлена 1891 року.

Сюжет У творі розповідається про двох другорядних персонажів — Розенкранца і Гільденстерна — із п'єси «Гамлет, принц данський» Вільяма Шекспіра. Їх викликали до двору, щоб вони дізналися про причини того, що «(…) внутрішньо і зовні змінився принц [Гамлет]». Основне місце дії — Данія. По ходу п'єси Розенкранц і Гільденстерн міркують про сенс власного існування. Дія п'єси Стоппарда відбувається в основному «під час» шекспірівського «Гамлета», з короткими появами головних героїв «Гамлета», які розігрують фрагменти сцен оригіналу. Між цими епізодами два герої висловлюють своє збентеження щодо розвитку подій, що відбуваються на сцені без них у Гамлеті, про які вони не мають прямого знання.

Як і у п'єсі Семюела Беккета «Чекаючи на Ґодо», головні герої видаються половинками одного героя. Вони проводять час граючи у запитання, вдаючи із себе інших персонажів, також вони перебивають один одного і часто мовчать.

Дійові особи Розенкранц — друг дитинства Гамлета Ґільденстерн — друг дитинства Гамлета 1-ий актор — мандрівний актор Актори (5 людей) Гамлет — принц Данії, племінник Клавдія Офелія — дочка Полонія Клавдій — король Данії, дядько Гамлета Ґертруда — королева Данії, матір Гамлета Полоній — головний радник Клавдія Фортинбрас — спадкоємний принц Норвегії Гораціо — друг Гамлета Лаерт — син Полонія Посол Придворні та слуги

Вплив Оглядачі мультфільму «Король Лев 3: Хакуна матата» відзначили, що останній зазнав певного впливу від твору Стоппарда, адже події там теж розглядаються з точки зору другорядних персонажів — суриката Тімона та бородавочника Пумби.

П'єса 2022 року «Розенкранц і Гільденстерн є (Розенкранц і Гільденстерн мертві)» () — це нешаноблива й абсурдна вистава на одну дію, де Розенкранц і Гільденстерн усвідомлюють, що вони персонажі мета-п'єси, написаної Томом Стоппардом. Згодом він розуміє, що є персонажем мета-мета-п'єси, написаної Етаєм Шухатовіцем ().

Примітки

Джерела

Посилання

Rosencrantz and Guildenstern Are Dead на Playbill